Публічна згода Кремля з оцінкою президента США щодо «перешкод миру» з боку України виглядає не спонтанною реакцією, а продуманим інформаційним кроком. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «може погодитися» з тезою Дональд Трамп про те, що Київ нібито затягує переговори.
Це сталося на тлі триваючих бойових дій і масованих обстрілів українських міст, що саме по собі ставить під сумнів щирість «мирних» намірів РФ.
Трамп, коментуючи ситуацію в інтерв’ю Reuters, сказав, що вважає Володимир Путін готовим до угоди, тоді як Україна, мовляв, менш готова, і прямо назвав Володимир Зеленський перешкодою.
Для Кремля такі слова — дипломатичний подарунок: вони дозволяють підкріпити давній наратив про «непоступливий Київ» устами лідера ключової західної держави.
Європейські столиці бачать ситуацію інакше. У Берліні, Парижі, Варшаві та Брюсселі неодноразово наголошували, що саме Росія затягує будь-які реальні переговори, паралельно намагаючись покращити свої позиції на полі бою. За оцінкою газети Дейком, узгоджена риторика Москви й окремі заяви з Вашингтона створюють небезпечну ілюзію «дзеркальної відповідальності», де агресор і жертва війни ставляться в один ряд.
Ключова проблема — у змісті російських «мирних» пропозицій. Вони залишаються незмінними: закріплення контролю над окупованими територіями, відмова України від частини суверенних прав у сфері безпеки та фактичне визнання результатів силового тиску. Київ ці умови відкидає, вважаючи їх ультиматумом, а не основою для компромісу.
Речник Кремля Дмитро Пєсков чекає перед зустріччю президента Росії Володимира Путіна з прем'єр-міністром Ефіопії Абієм Ахмедом у Москві, Росія, 25 вересня 2025 року — Раміль Сітдіков
На цьому тлі показовою є реакція європейських лідерів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно заявив, що саме Росія відкинула підготовлений США план, відповівши на нього новими ракетними ударами.
За його словами, єдиною логічною відповіддю Заходу має бути посилення тиску на Москву, а не пошук «симетричних» компромісів.
Сам Кремль водночас намагається надати своїй позиції вигляду принципової. Путін знову заговорив про «універсальні й неподільні гарантії безпеки», без яких Росія, мовляв, не припинить досягати «поставлених цілей».
У перекладі з дипломатичної мови це означає: Москва не готова відмовлятися від війни як інструменту політики.
Для України такі заяви — ще один доказ, що мова йде не про мир, а про паузу на вигідних для РФ умовах. Зеленський неодноразово наголошував, що припинення вогню без реальних гарантій безпеки лише відкладе нову фазу агресії.
Саме тому Київ наполягає на поєднанні дипломатії з військовою та санкційною підтримкою з боку партнерів.
Президент Трамп з президентом України Володимиром Зеленським у Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида, минулого місяця — Тірні Кросс
Важливим є й американський внутрішній контекст. Хоча риторика Трампа часом звучить м’якше щодо Москви, у Конгресі зберігається двопартійна підтримка жорстких санкцій.
Сенатор Ліндсі Грем нещодавно заявив, що президент США підтримує пакет обмежень, здатний серйозно вдарити по російській економіці, назвавши дії Путіна «порожніми словами» на тлі вбивств цивільних.
Аналітичні центри також не залишають ілюзій. Інститут вивчення війни (ISW) прямо вказує, що Кремль свідомо затягує переговорний процес, прагнучи досягти початкових воєнних цілей військовим шляхом.
За підрахунками Дейком, часові «вікна для миру», які Москва декларує, майже завжди збігаються з черговими етапами наступу або ракетних кампаній.
Інформаційний ефект від заяв Пєскова і Трампа не менш важливий, ніж їхній зміст. Кремль прагне посіяти сумнів серед західних суспільств: якщо навіть у США говорять про «провину України», то чи варто продовжувати допомогу?
Саме на цьому рівні проходить одна з ключових ліній сучасної війни — за інтерпретацію реальності.
У підсумку позиція Москви залишається незмінною, хоч би якими словами вона прикривалася. Згода з Трампом — це не крок до миру, а спроба використати розбіжності в західному дискурсі.
Для України ж головне завдання — не допустити, щоб такі заяви підмінили факти: агресія триває, удари по містах не припиняються, а отже справжній мир можливий лише після зміни поведінки Росії, а не після чергової інформаційної комбінації Кремля.
Переважна більшість жертв, близько 97 відсотків, сталася на контрольованій Україною території внаслідок атак, здійснених російськими збройними силами — Сергій Бобок
На цьому фото, наданому Службою екстрених служб України, співробітники екстрених служб працюють над гасінням пожежі після російського нападу в Харкові, Україна, у вівторок, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України
Пожежник працює на місці удару російського безпілотника під час російської атаки на Україну в Одесі, Україна, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС України
Пожежники працюють на місці пошкодження житлового будинку під час російських ударів безпілотниками та ракетами в рамках російської агресії проти України, Київська область, Україна, 13 січня 2026 року — Прес-служба ДСНС у Київській області
Пожежники працюють на місці пошкодження будівель під час російських ударів безпілотниками та ракетами в ході російської атаки на Україну, Львів, Україна, 12 липня 2025 року — Stringer
Пожежні працюють у зруйнованій будівлі після російського ракетного удару на тлі атаки Росії на Україну, Кривий Ріг, Україна, 5 березня 2025 року. — Прес-служба ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області
Українська позиція в селі на Сумщині біля кордону з Росією. — Фінбар ОʼРайлі
Полум'я та дим піднімаються від пожежі після того, що встановлена Росією влада описала як нічний удар українського безпілотника по готелю та кафе в селі Хорли Херсонської області, контрольованої Росією території України, 1 січня 2026 року — Губернатор Херсонської області Володимир Сальдо через Telegram
Чоловік курить біля аварійного намету, де люди можуть зігрітися після регулярних повітряних атак Росії на енергетичні об'єкти країни, Київ, Україна, вівторок, 13 січня 2026 року — Данило Башаков
Електрики виконують аварійний ремонт стовпа електропередач в Київській області, Україна, середа, 14 січня 2026 року — Ден Башаков
Рятувальники та пожежники ховаються під час роботи на місці логістичного центру приватної курʼєрської компанії, яка постраждала від російського ракетного удару, в умовах російської агресії проти України, в Харкові, Україна, 13 січня 2026 року — Софія Гатілова
Пожежник працює на місці логістичного центру приватної курʼєрської компанії, що постраждав від російського ракетного удару, під час російської атаки на Україну, в Харкові, Україна, 13 січня 2026 року — Софія Гатілова
Пожежник працює на місці падіння будівлі, в яку збив російський безпілотник під час нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 12 січня 2026 року — Томас Пітер
Частина російського гіперзвукового ракетного комплексу «Орешник», здатного нести ядерну зброю, на місці російського ракетного удару під час нападу Росії на Україну у Львівській області, Україна, 9 січня 2026 року — Служба безпеки України
Картонна кришка захищає генератор від снігу та мінусових температур на темній київській вулиці під час відключення електроенергії, Київ, Україна, 9 січня 2026 року — Томас Пітер
Генератор, що живить ресторан — Оксана Парафенюк
У Києві вже кілька днів без світла — Лінсі Аддаріо
Український військовослужбовець проходить біля житлових будинків, пошкоджених внаслідок російського військового удару на тлі нападу Росії на Україну, у прифронтовому місті Костянтинівка в Донецькій області, Україна, 20 грудня 2025 року — Олег Петрасюк/Прес-служба 24-ї ОМБ імені короля Данила ЗСУ
Артилеристи 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Збройних сил України стріляють з гаубиці M777 у бік російських військ, Дніпропетровська область, Україна, 24 грудня 2025 року — Stringer
Артилерійський підрозділ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади веде вогонь з гаубиці Д30 по російських військах, які намагаються захопити українське місто Торецьк — Тайлер Хікс
