Після пропозиції Володимира Путіна провести прямі мирні переговори з Україною у Стамбулі офіційний представник Кремля Юрій Ушаков уточнив, що основою для майбутніх домовленостей видається закинутий проєкт угоди, узгоджений у 2022 році. В інтерв’ю журналістам він наголосив: нові обговорення мають спиратися як на “Стамбульську комюніке”, так і на реальність контролю Росією майже п’ятої частини української території.
Проєкт договору, що з’явився незабаром після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, розробляли під час переговорів у Білорусі та Туреччині. Його найважливіші пункти — це постійний нейтралітет України без приєднання до НАТО та міжнародні гарантії безпеки від п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН (Великобританії, Китаю, Франції, Росії та США) плюс додаткових держав: Білорусі, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Польщі й Туреччини. Згідно з цим проєктом, у разі нової агресії на захист України мали б стати безпосередньо країни-гаранти.
Україна погоджувалась на тимчасовий без’ядерний нейтралітет та відмову від участі в Альянсі. Натомість Росія вбачала ключову умову в отриманні зобов’язань від Заходу втрутитися у разі нового вторгнення до кордонів України. Дипломати з обох сторін визнали, що цей пункт — “найбільша перепона” до встановлення миру, адже союзники Києва побоювалися бути автоматично втягнутими у майбутню війну з Москвою.
Питання територій відводилось у тому проєкті на другий план: спочатку гарантії безпеки, а потім — врегулювання статусу анексованих півостровів і сходу України. Утім, навіть після західних застережень українська сторона брала участь у розробці 2022 року з вірою, що міжнародні гарантії можуть знизити небезпеку військових зіткнень. Нині ж, оглядаючи нинішню карту контролю, Кремль наполягає: будь-яка нова угода має віддзеркалювати, що Росія утримує значну частину українських регіонів.
Раніше президент США Дональд Трамп, який підтримував ініціативу для мирного процесу, також згадував про значення “Стамбульської комюніке” як орієнтира для майбутніх перемовин. А європейські лідери висунули Москві ультиматум: безумовне 30-денне припинення вогню, починаючи з 12 травня, інакше — нові “масштабні” санкції. Путін відхилив ультиматум щодо припинення вогню, але відкрив можливість обговорити перемир’я вже в ході переговорів.
Юрій Ушаков повідомив, що Кремль розглядає нову зустріч у Стамбулі як логічне продовження 2022 року. За його словами, “ми візьмемо за основу ті домовленості, які були досягнуті, і доповнимо їх відображенням нинішніх реалій на лінії фронту”. Він також уточнив, що остаточні параметри дискусії узгоджуються з президентом Путіним та відомими дипломати з МЗС.
Українська влада, натомість, відкидає розмови про “нейтралітет” і зберігає обов’язкову умову — попереднє припинення вогню. Президент Володимир Зеленський у соцмережах назвав ініціативу переговорів “позитивним сигналом”, але наголосив: “Перший крок до миру — повне і надійне перемир’я”. Відтак обговорення 2022 року поки відходить на другий план, адже для Києва нині важливішим лишається режим тиші та виведення російських військ із української території.
Експерти вказують на складність повернення до формату Стамбула з огляду на зміни на полі бою й політичні настрої обох країн. Поки що немає чіткої дати зустрічі в Туреччині — президент Путін лише висловив готовність провести її “в цей четвер”. Однак, попри заяви Кремля, для досягнення реального прогресу насамперед потрібні гарантії припинення вогню, контролю за його виконанням та механізми повернення до обговорення безпекових та територіальних питань у прозорому й міжнародно узгодженому форматі.
Отже, плановані перемовини у Стамбулі матимуть два вектори: врахування “Стамбульської комюніке” 2022 року як історичної бази та узгодження нових умов з урахуванням сучасної лінії фронту. Чи зможуть сторони подолати суперечності та зрушити з місця давно заморожений мирний процес — залежатиме від того, чи готові вони відмовитися від політичних амбіцій на користь безпеки та життя людей.
