Кремль заявив, що поки немає конкретної дати для проведення чергового раунду мирних переговорів між Росією та Україною, повідомило агентство ТАСС. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що Москва цілком підтримує зусилля Сполучених Штатів щодо посередництва, але одночасно не бачить передумов для завершення переговорного процесу, котрий відновився після трирічної перерви.
Чергові очні зустрічі в Стамбулі 16 травня та 2 червня завершилися лише частковими домовленостями про обмін полоненими та повернення тіл загиблих військовослужбовців, проте ключове питання про припинення вогню лишається відкритим. Українська сторона разом із західними партнерами продовжує наполягати на негайному укладенні угоди щодо режиму тиші, однак російське керівництво вимагає гарантій виконання інших умов, зокрема визнання статусу анексованих регіонів.
Дмитро Пєсков наголосив, що будь-які дипломатичні переговори можливі лише за наявності чіткої програми дій з обох боків. У Кремлі очікують від Києва визнання своїх «безпекових» та територіальних претензій, тоді як Україна вимагає від Росії вивести війська та визнати свої суверенні кордони. Дискусії щодо анексії чотирьох областей України та незаконного статусу Криму залишають переговори в глухому куті.
Історично такі глобальні перемовини велися за участі лідерів великих держав і міжнародних організацій. Після перших зустрічей у Стамбулі, де досягли лише відносного прогресу з обміну полоненими, мало хто очікував швидкого переходу до конкретних домовленостей по припиненню вогню. США та ЄС неодноразово анонсували нові ініціативи щодо залучення Туреччини або ООН до процесу, але чіткої стратегічної карти досі немає.
Українські офіційні особи наголошують, що без фіксованої дати для чергового раунду переговорів усі досягнуті домовленості залишаться декларативними. Київ пропонує створити механізм регулярних консультацій на рівні міністрів закордонних справ, щоб не гаяти часу на узгодження організаційних питань. При цьому Україна та її партнери наполягають на включенні питання відновлення територіальної цілісності та гарантій безпеки в остаточний пакет мирної угоди.
Учасники ринку військово-політичного аналізу попереджають: зволікання Кремля може призвести до нової ескалації на фронті та погіршення гуманітарної ситуації в прикордонних областях. Міжнародні спостерігачі відзначають збільшення інтенсивності обстрілів і вказують на численні порушення режиму припинення вогню з обох сторін. ООН та Червоний Хрест б’ють на сполох через труднощі з доставки гуманітарної допомоги та евакуації мирного населення.
Наразі жодна зі сторін не готова піти на компроміс у ключових пунктах. Українська делегація запропонувала пакет безпекових гарантій із залученням арбітрів від НАТО, тоді як Росія вимагає зняття міжнародних санкцій та визнання нових кордонів. Таке розбіжність у підходах робить малоймовірним швидке оголошення дати наступного раунду.
Характерно, що Москва не оприлюднила навіть приблизних термінів чи формату майбутніх переговорів. Це створює атмосферу невизначеності й послаблює довіру міжнародних партнерів. Дипломати з ЄС закликають оприлюднити хоча б принципи проведення переговорів, щоб у разі згоди обидві сторони могли швидко перейти до практичних дій.
У світлі розгортання нових військових навчань поблизу українського кордону та заяв про поставки важкого озброєння з обох боків, рішення Кремля про невизначеність дати переговорів викликало стурбованість аналітиків. Вони вважають, що доля мільйонів людей на лінії фронту наразі залежить від здатності сторін повернутися до конструктивного діалогу та узгодити хоча б базові аспекти режиму тиші.
