Як в Україні відроджують Купало: спроба повернути свято його справжній зміст
У сучасному українському культурному просторі дедалі частіше звучить ідея повернення до власних традицій — не як до формальності чи фольклорної декорації, а як до живого досвіду, який формує ідентичність. Саме в цьому напрямі працює освітній проєкт «Знай свою Україну», що прагне зробити народну культуру зрозумілою та близькою для дітей і молоді.
Одним із ключових напрямів проєкту стало переосмислення свята Івана Купала — одного з найяскравіших і найсимволічніших літніх обрядів, який протягом ХХ століття зазнав суттєвих трансформацій і значною мірою втратив первісний зміст.
Саме тому 5 червня команда ініціює практичний вебінар «Купало: як організувати свято для молоді», що має стати майданчиком для обговорення того, як повернути святу його автентичну глибину.
Чому тема Купала знову стає актуальною
Інтерес до традицій сьогодні — це не лише культурна тенденція, а й відповідь на потребу суспільства відновити зв’язок із власною історією. Свято Купала є одним із прикладів обряду, який у різні періоди змінювався під впливом ідеологічних та соціальних чинників, втрачаючи частину сакрального змісту.
Як зазначає меценат і співзасновник проєкту Гнат Коробко, сьогодні важливо не лише відтворювати зовнішні елементи свята, а й повертати його первісну суть — розуміння символів, дій і їхнього значення.
Він наголошує, що головна мета ініціативи — перетворити молодь із пасивних спостерігачів на активних учасників обрядового дійства.
Що обговорюватимуть на вебінарі
Онлайн-захід орієнтований на освітян, культурних менеджерів, організаторів таборів і всіх, хто працює з дітьми та молоддю.
У програмі вебінару передбачено розгляд таких тем:
історичні трансформації свята Івана Купала;
вплив радянського періоду на структуру та зміст обряду;
втрачені та збережені елементи традиції;
способи перетворення свята на інтерактивний освітній формат.
Окрему увагу приділять тому, як працювати з етнографічними джерелами, щоб відновлювати автентичну традицію без викривлень.
Експертний погляд на традицію
До участі у вебінарі запрошені фахівці з української обрядової культури — етнологиня Ярослава Музиченко та фольклористка Мирослава Вертюк.
Вони розкажуть, як працювати з надійними етнографічними джерелами, як відрізняти автентичні елементи від пізніших нашарувань і як адаптувати традиційні практики для сучасної молоді.
Йтиметься про ключові символи свята — Марену, Купала, вінки та купальське дерево — та їхній глибинний зміст у контексті народної культури.
Купало як сучасний освітній інструмент
Організатори проєкту наголошують: традиційні свята можуть бути не лише частиною культурної спадщини, а й ефективним освітнім інструментом.
У межах вебінару планується представити інтерактивні формати для шкіл, таборів і молодіжних просторів, зокрема:
реконструкції обрядових дій;
музично-фольклорні практики;
колективні творчі активності;
сценарії святкування для різних вікових груп.
Такий підхід дозволяє не просто розповідати про традицію, а залучати до неї безпосередньо — через досвід, емоції та участь.
Чому відродження традицій стає суспільним трендом
Сьогодні інтерес до народної культури виходить за межі академічного середовища. Він стає частиною ширшого процесу — пошуку ідентичності та опори на локальні культурні коди.
Проєкт «Знай свою Україну» працює саме в цьому напрямі, поєднуючи освіту, культуру та практичну діяльність. Його мета — зробити традиції не музейним експонатом, а живою частиною сучасного життя.
Відродження Купала в цьому контексті постає як спроба повернути культурі її природну функцію — об’єднувати людей і передавати досвід між поколіннями.
Висновок: традиція як жива пам’ять
Ініціатива «Знай свою Україну» демонструє, що народні свята можуть мати сучасне звучання, якщо підходити до них не формально, а змістовно.
Коли молодь стає учасником обряду, а не лише глядачем, традиція перестає бути абстракцією. Вона перетворюється на особистий досвід, який формує глибший зв’язок із культурою та історією.
Саме в цьому полягає головна ідея проєкту — зробити так, щоб українська традиція залишалася не в минулому, а жила в сучасності.
