Здається парадоксом: сидячи у ванні, наповненій нафтою, розмірковувати про боротьбу з глобальним потеплінням. Але саме це стало моїм досвідом на кліматичному саміті COP29, що цього року проходив у Баку — місті, яке у 19 столітті стало колискою сучасної нафтової індустрії.
Нафта тут — це більше, ніж джерело багатства. Для багатьох вона є історичною гордістю, навіть об’єктом поклоніння. У Нафталані, місті за чотири години їзди від Баку, нафту використовують не для пального, а для лікування. Місцеві жителі переконані: ця густа, шоколадного кольору речовина має цілющі властивості.
Нафта, яка не горить, але лікує
Нафта Нафталану — особлива. Вона не придатна для горіння, але вважається лікувальною. Місцеві лікарі та вчені запевняють, що вона допомагає при артриті, шкірних захворюваннях і навіть безплідді. Її історія сягає тисячоліть: ще Марко Поло згадував, що місцеву нафту використовували для лікування людей і тварин.
У радянські часи нафталанову нафту досліджували як медичний засіб. Вважалося, що її унікальний молекулярний склад має антисептичні властивості та стимулює вироблення гормонів. Сучасні західні дослідження цієї теми обмежені, але місцеві лікарі наполягають на ефективності процедур.
“Раніше люди викопували колодязі вручну й приносили нафту в банках, щоб лікувати рани у собак чи овець,” — розповідає Айдин Мустафаєв, який нині відповідає за видобуток цієї “лікувальної” нафти.
Курорти Нафталану: між традицією і сучасністю
Нафталан привертає тисячі відвідувачів з пострадянських країн. Санаторії, такі як "Гарабах" чи "Нафта", пропонують ванни з нафтою, обгортання і масажі. Однак ця практика стикається з викликами. Запаси лікувальної нафти скорочуються, і за прогнозами, вистачить їх лише на 60 років.
Деякі лікарі закликають до ощадливішого використання: замість повного занурення у нафту пропонують обгортання, які потребують менше ресурсу. Але багато гостей не уявляють лікування без класичної нафтової ванни. “Це як загорнутися в густий шоколад,” — ділиться своїми враженнями Даміра Вайтсель з Казахстану.
Протиріччя на фоні кліматичного саміту
Усе це виглядає дивним на тлі кліматичної кризи. Поки делегати COP29 шукають шляхи скорочення викидів парникових газів, нафтові свердловини неподалік працюють безперервно.
Нафта зробила Азербайджан багатим і впливовим. Вона дала змогу Радянському Союзу перемогти у Другій світовій війні, забезпечивши пальним танки й літаки. Але саме використання викопного палива стало основною причиною сучасних кліматичних катастроф.
Моя нафтова ванна
Я вирішив спробувати цю процедуру особисто. Уявіть: вас огортає густа, тепла рідина, яка пахне фарбою і гумою. Вона проникає у кожну зморшку, кожен волосок. Після 10 хвилин у такій ванні вас чекає довгий процес очищення: спеціальний інструмент зішкрібає нафту, а потім ще кілька етапів миття.
Початковий дискомфорт змінюється дивним відчуттям розслабленості. Але неможливо не замислитися: як це пов’язано з глобальними змінами клімату? Адже ця нафта, що дарує людям полегшення, також є символом проблеми, яку людство намагається вирішити.
Кінець нафтової епохи?
У світі, де триває перехід до відновлюваних джерел енергії, Нафталан здається реліктом іншої епохи. Лікувальна нафта, яку видобувають тут століттями, стає символом парадоксу: як продукт, що став причиною кліматичних викликів, продовжує приносити користь.
Але час спливає. І для клімату, і для Нафталану.
