У день початку саміту НАТО в Гаазі європейські керівники зосередилися на тому, щоб мінімізувати побоювання щодо можливого ослаблення колективної оборони після заяв президента Дональда Трампа про «відкриту інтерпретацію» Статті 5.
Генеральний секретар Марк Рютте, який раніше обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, заявив репортерам: «Ми переконані, що Сполучені Штати залишаються цілком відданими нашому ключовому принципу – атака на одного члена Альянсу є атакою на всіх».
Ця декларація мала заспокоїти союзників і створити необхідну основу для подальшої дискусії про збільшення оборонних витрат до 5 % ВВП, щоб підвищити оперативну готовність та інтеграцію зусиль у сфері безпеки.
Фінляндія, яка з початку року приєдналася до НАТО, також прагне отримати чіткі гарантії від США. Президент Олександер Стубб, який раніше грав у гольф із Дональдом Трампом у Флориді, зізнався, що не бачить ознак «відносного ставлення» до принципу взаємного захисту.
«Мені здається, що відноситися до Статті 5 як до гнучкої рекомендації – неправильний сигнал агресорам», – зазначив він.
Використовуючи свій особистий досвід спілкування з американським лідером, Стубб закликав посилити політичний тиск на Москву та створити здатність швидкого реагування на виклики, які тепер класифікуються як гібридні загрози та кібератаки.
Колективна оборона вимагає не лише політичних декларацій, а й чіткої фінансової бази. Саміт у Гаазі став ареною відкритої дискусії про те, як розподілити оборонні бюджети: Європейські держави мають підвищити свої видатки до 3,5 % ВВП на традиційні збройні сили та до 1,5 % ВВП на кібербезпеку та інфраструктурні проєкти.
Така модель фінансування передбачає тісну координацію між міністерствами оборони та фінансів і створення оперативних резервів. Представники країн «Core Group» – серед яких Нідерланди, Японія та Канада – вже підтвердили свою готовність стати донорською базою, щоб забезпечити безперервність інвестицій у довгострокові програми розвитку спроможностей НАТО.
Однією з ключових сторінок переговорів стала позиція Іспанії, яка висловила незгоду з жорсткою структурою «3,5 % плюс 1,5 %». Мадрид стверджує, що може досягти необхідного рівня боєготовності без жорсткого виконання поділу бюджету. Бельгія, навпаки, оголосила про програму поступового збільшення оборонних витрат, визнавши історичне відставання в питаннях оборони. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер закликав створити «рівні умови для всіх» і наголосив, що «інтерпретація Іспанії не може підривати спільну дисципліну в Альянсі».
Дональд Трамп і Марк Рютте. Пірошка ван де Вув
Саміт зібрав 32 глави держав і урядів, які протягом двох днів обговорювали наслідки стрімкого зростання військових бюджетів у контексті розширених загроз. При цьому увага до деталей – від логістики розгортання контингентів до формату спільних навчань – була настільки ж гострою, як і дискусія про утримання американського контингенту у Східній Європі. ВідНОсИНИ з США стали предметом постійної уваги: навіть перед початком засідань Трамп розмістив у Truth Social повідомлення з позитивними відгуками про зустріч із королем та королевою Нідерландів, щоб продемонструвати прихильність США до альянсу та продовжити тактичну гру на підтримку єдності.
Учасники відзначають, що попри закритий формат консультацій – мобільні телефони вилучалися при вході – інформація про результати переговорів поширюється через офіційні брифінги. Прес-служби глав держав у перерві між сесіями озвучують заяви про «історичне рішення», яке повинне закріпити солідарність та конкурентоспроможність оборонного потенціалу НАТО. Фокус на цифровій трансформації збройних сил, кібервійні та автоматизації управління ризиками в умовах багаторівневих загроз є новим етапом еволюції Альянсу з часів холодної війни.
Важливо, що саміт у Гаазі стартував після кількох тижнів інтенсивних консультацій на рівні міністрів оборони та міністрів фінансів. Це дало змогу розробити детальні рекомендації щодо розрахунків бюджету та подальшого моніторингу виконання. Незалежні експерти оцінюють, що до кінця року країни-члени мають оприлюднити національні плани, які включатимуть коригування законодавства про оборонні закупівлі та механізми залучення приватного оборонного сектору. Така прозорість передбачає щорічні публічні звіти про результати виконання зобов’язань.
Стратегічна автономія Європи в оборонній сфері набуває шансу на реалізацію завдяки новому політичному консенсусу. Зобов’язання витрачати 5 % ВВП означатиме не лише помітний імпульс для підвищення рівня боєготовності, але й розвиток спільних оборонних проєктів у галузі ракетних систем, безпілотних комплексів та кіберзахисту. Основою цього підходу стане комплексна інтеграція зусиль у рамках Статті 5 та оновлених директив НАТО.
Критики звертають увагу, що виконання нових зобов’язань може зіштовхнутися з бюджетними обмеженнями, політичними ризиками та необхідністю ратифікації у національних парламентах. Проте лідери наголошують: «Безпечне майбутнє кожної країни залежить від спроможності Альянсу діяти швидко та злагоджено». Саме це повідомлення стало центральним меседжем прес-конференції Марка Рютте, де він закрив дебати словами: «Сьогодні ми закладаємо фундамент безпеки на десятиліття вперед».
У підсумку, саміт НАТО в Гаазі може стати відправною точкою для посилення взаємодії й обміну спроможностями, а також підтвердити незмінну відданість США та європейських партнерів принципам колективної оборони. Прийняття формули «3,5 % плюс 1,5 %» і демонстрація єдності навколо Статті 5 наближають Альянс до нового рівня готовності та ефективності в умовах оновлених ризиків міжнародної безпеки.
