У ніч проти суботи Росія здійснила один із наймасштабніших авіаударів за останні місяці, запустивши близько 600 ракет і дронів по території України. Це був другий подібний напад за три дні, який охопив десятки міст — від Луцька на заході до Запоріжжя на південному сході. За даними української влади, в Запоріжжі ракета влучила у житловий будинок, забравши життя однієї людини та поранивши ще 24.
Два дні тому Київ пережив аналогічний удар, унаслідок якого загинули 25 осіб. Серед пошкоджених об’єктів — будівлі, що використовувалися Європейським Союзом і британським урядом. Українські посадовці наголошують: ці напади є прямим підтвердженням того, що Москва не має наміру йти на переговори.
Ескалація збіглася з іншим шокуючим інцидентом: у Львові застрелили колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія. Президент Володимир Зеленський назвав убивство «жахливим злочином», яке було «ретельно підготовлене». Поліція повідомила, що нападник зробив кілька пострілів на вулиці та зник. Це вже другий випадок убивства колишніх депутатів у Львові після загибелі Ірини Фаріон торік.
Парубій був ключовою фігурою Майдану 2014 року та очолював загони самооборони, що протистояли силовикам Януковича. Згодом він став спікером парламенту й одним із лідерів партії «Європейська Солідарність». Його смерть стала ударом по політичному середовищу країни.
Президент США Дональд Трамп намагався організувати першу зустріч Зеленського з Путіним від початку вторгнення. У серпні він заявив, що Москва погодилася на переговори, назвавши це «великим кроком до миру». Однак Кремль охолодив очікування: російські посадовці заявили, що для зустрічі необхідні «певні умови», не уточнивши, які саме.
Замість переговорів Росія повернулася до масованих атак. Аналітики розцінюють це як спробу посилити тиск на Україну й одночасно перевірити межі терпіння Заходу.
У відповідь Київ активізував атаки на нафтопереробні заводи в західних регіонах Росії. У суботу українські військові повідомили про ураження двох об’єктів. Ці операції мають на меті вдарити по російській економіці, знизити доходи Кремля від експорту нафти та спровокувати дефіцит пального на внутрішньому ринку.
Паралельно українська влада та союзники працюють над формулою майбутніх гарантій безпеки. За словами Зеленського, вони мають ґрунтуватися на трьох «стовпах»:
- Сильна українська армія як стримуючий фактор проти нового вторгнення.
- Західний захист за моделлю статті 5 НАТО, який може включати розміщення європейських військ та американську авіапідтримку.
- Санкційний режим проти Росії, щоб обмежити її військовий потенціал у майбутньому.
Москва ж висуває прямо протилежні вимоги: демілітаризовану, нейтральну Україну, фактично позбавлену права на оборону.
Масовані удари Росії, убивство впливового українського політика та відмова Кремля від діалогу свідчать про глухий кут у спробах досягти миру. На тлі зростаючої інтенсивності бойових дій Захід змушений швидко визначитися із конкретними гарантіями безпеки для України, адже час працює проти дипломатії.
