Японська корпорація Mazda Motor втратила право викупу своєї 50-відсоткової частки у спільному підприємстві з російською компанією Sollers. Про це повідомив представник колишнього партнера в коментарі агентству Reuters, зазначивши, що Mazda не скористалася опцією зворотного викупу, наданою їй після виходу з російського ринку.
Йдеться про завод у Владивостоці, який до війни складав моделі Mazda CX-5, CX-9 і Mazda6 для російського ринку. Після вторгнення РФ в Україну у 2022 році японський виробник оголосив про повний вихід із країни, продавши свою частку за символічну суму — 1 євро, із правом викупу протягом трьох років.
Проте, як заявили у Sollers Group, жодних офіційних запитів або пропозицій від Mazda щодо реалізації цього права компанія так і не отримала. У результаті угода втратила чинність, а японський виробник став першим іноземним автоконцерном, який остаточно втратив можливість повернення активів у Росії.
Згідно з повідомленням Sollers, завод у Владивостоці вже відновив роботу у 2023 році, але тепер виробляє автобуси під власним брендом Sollers, повністю відмовившись від легкових авто Mazda. Потужності підприємства дозволяють випускати до 50 тисяч машин на рік.
Російський автомобільний ринок зазнав радикальних змін після масового відходу іноземних брендів. Якщо у 2021 році переважали європейські, японські та корейські марки, то нині домінують китайські виробники, що зайняли нішу колишніх гігантів.
Більшість заводів, проданих західними компаніями російським структурам, тепер працюють як майданчики для збирання китайських моделей під радянськими або новими назвами. Так, колишній завод Renault у Москві нині випускає китайські автомобілі під брендом «Москвич», а підприємства Hyundai і Kia — адаптовані версії Chery, JAC і Haval.
Рішення Mazda фактично означає, що компанія не планує повернення на російський ринок навіть у разі зміни політичної ситуації. Аналітики зазначають, що подібна тенденція може поширитися і на інших виробників, які раніше залишали за собою формальне право викупу.
На момент виходу Mazda з РФ аналогічні умови мали Renault, Mercedes-Benz та Hyundai, які також передали свої активи за символічну суму, зберігаючи опційну можливість повернення. Але після заяви Sollers очікується, що російська влада почне вимагати перегляду або скасування таких угод, посилаючись на «національні інтереси».
Для російського автопрому це означає фактичну деіндустріалізацію та технологічний відкат, адже більшість заводів працюють без ліцензійного доступу до сучасних платформ і компонентів. Китайські виробники, хоч і активно заповнюють прогалину, пропонують менш якісні й дорожчі моделі у порівнянні з колишніми японськими або європейськими.
Аналітики вказують, що політика Кремля, спрямована на «імпортозаміщення», на практиці перетворюється на повну залежність від Китаю. У 2024 році понад 60% усіх проданих нових авто в Росії мали китайське походження, тоді як до війни їхня частка не перевищувала 10%.
Для Mazda втрата російських активів — стратегічно прийнятний збиток. Частка російського ринку у глобальних продажах компанії становила менше 1%, тоді як основні прибутки формуються в Європі, США та Азії. Продовження роботи в Росії створювало би ризики для репутації бренду та конфлікт із міжнародними санкціями.
На тлі війни Москва намагається відновити виробництво під «новими» брендами, але без підтримки західних партнерів і технологій автопром перетворюється на складальний майданчик для китайських копій. У Владивостоці колишній завод Mazda тепер символізує не розвиток, а згортання колись успішного партнерства.
Рішення Mazda закриває ще одну сторінку присутності іноземних автовиробників у Росії. Слідом можуть піти Hyundai та Mercedes-Benz, для яких економічна й політична логіка повернення виглядає дедалі менш реальною.
У перспективі російський ринок залишиться повністю залежним від Китаю. А символічна втрата Mazda — це не лише економічний факт, а й маркер кінця епохи глобального співробітництва, коли японські та європейські бренди ще вірили в інтеграцію з Росією.