Новий підхід: допомога за ресурсами
Візит Скотта Бессента до Києва став першим офіційним візитом представника адміністрації Трампа в Україну. Головною темою переговорів стане угода щодо стратегічних мінералів та енергетичних активів, яка може визначити майбутній формат співпраці між США та Україною.
Адміністрація Трампа неодноразово наголошувала, що подальша підтримка України має бути економічно виправданою. Президент США відкрито заявив, що хоче отримати $500 мільярдів у вигляді рідкісноземельних мінералів з українських родовищ.
Цей підхід суттєво відрізняється від політики попереднього уряду США, який розглядав допомогу Україні як стратегічне інвестування у захист демократії без додаткових економічних умов.
Зустріч Бессента із президентом Володимиром Зеленським запланована на найближчий час. Український лідер уже дав зрозуміти, що готовий до угоди, але наголосив, що Київ не «віддає» ресурси, а пропонує взаємовигідне партнерство.
Що саме обговорюють у Києві?
Американська сторона зацікавлена не лише в українських родовищах літію, титану та інших стратегічних мінералів, але й у енергетичних активах України.
За словами американських офіційних осіб, угода може включати:
- Доступ до українських рідкісноземельних мінералів для американських компаній.
- Спільні проєкти в енергетичному секторі, зокрема можливість використання підземних сховищ газу в Україні для зберігання американського СПГ (скрапленого природного газу) для європейського ринку.
- Приватизацію або передачу під управління США деяких державних енергетичних підприємств.
Такі домовленості можуть забезпечити економічні гарантії для продовження військової допомоги США, а також залучити додаткові інвестиції в українську економіку.
Реакція Києва: чи готова Україна на таку угоду?
Український уряд розглядає стратегічні мінерали як один із ключових інструментів дипломатії.
Минулого тижня в інтерв’ю Reuters Володимир Зеленський представив карту українських родовищ мінералів, наголосивши, що Київ готовий працювати з американськими компаніями.
«Якщо ми говоримо про угоду, то давайте укладемо справжню угоду», — заявив Зеленський, натякаючи, що Україна не погодиться на односторонні поступки, а хоче отримати чіткі гарантії безпеки в обмін на економічну співпрацю.
Водночас експерти застерігають, що надмірне відкриття доступу до українських ресурсів може викликати внутрішню політичну напругу. Передача стратегічних підприємств або природних багатств іноземним компаніям може спровокувати спротив в українському суспільстві.
Вашингтон і Москва: хто швидше досягне угоди?
Цей візит відбувся всього через день після того, як Росія несподівано звільнила американського в’язня Марка Фогеля, що може свідчити про дипломатичні маневри між Москвою та Вашингтоном.
Невідомо, чи Трамп уже спілкувався з Путіним безпосередньо, але Кремль натякнув, що готовий до переговорів на своїх умовах.
Російська сторона наполягає, що мирний договір можливий лише у разі виконання таких вимог:
- Україна офіційно відмовляється від членства в НАТО.
- Україна виводить війська з окупованих Росією територій, включаючи Донбас та Запорізьку область.
Київ вже назвав ці вимоги капітуляцією, що означає, що переговори з Москвою залишаються вкрай складними.
На тлі цього зустріч Бессента в Києві набуває ще більшого значення: вона має показати, наскільки США зацікавлені у подальшій підтримці України і чи готові зробити це без поступок перед Кремлем.
Що далі? Чи зміниться позиція США щодо війни?
Візит міністра фінансів США є частиною серії важливих дипломатичних подій цього тижня.
- У Брюсселі відбувається засідання Контактної групи з питань оборони України за участі міністра оборони США Піта Хегсета.
- Наприкінці тижня Зеленський зустрінеться з віцепрезидентом США Джей Ді Вансом на Мюнхенській безпековій конференції.
Дональд Трамп заявив, що зробив «величезний прогрес» у просуванні мирного врегулювання, але деталей щодо майбутніх переговорів не надав.
Основні сценарії подальших подій:
- США домовляються з Україною про угоду щодо мінералів та енергетики, зберігаючи підтримку Києва без значних змін у політиці.
- Вашингтон поступово змінює курс і скорочує військову допомогу, роблячи акцент на економічній співпраці.
- Адміністрація Трампа використовує угоду з Україною як важіль у переговорах із Путіним, що може призвести до несподіваних поступок.
Висновок: чи змінюється політика США щодо України?
Візит Скотта Бессента до Києва став першим реальним сигналом, що Вашингтон розглядає новий формат відносин з Україною.
Замість відкритої військової допомоги адміністрація Трампа намагається побудувати економічну модель співпраці, яка забезпечить взаємну вигоду.
Однак головне питання залишається відкритим: чи означає це, що США готові змінити курс і піти на компроміси з Кремлем?
Україна ж, у свою чергу, мусить балансувати між необхідністю отримати допомогу і небажанням втратити стратегічну незалежність у питаннях контролю над своїми ресурсами.
Наступні дні можуть показати, чи збереже Україна статус головного союзника США в Європі, чи поступово втратить американську підтримку.
