Незважаючи на підписання економічної угоди між США та Україною щодо розподілу доходів від мінеральних ресурсів, адміністрація Дональда Трампа все ще не визначилася з наступними кроками у справі досягнення миру з Росією. Угода, яка позиціонується як стратегічний прорив, поки не справила бажаного ефекту на Кремль: президент Росії Володимир Путін продовжує відкидати мирну ініціативу Вашингтона, а бомбардування українських міст тривають.
В адміністрації США немає єдності щодо подальшої стратегії — за словами джерел, знайомих із внутрішніми обговореннями, обговорюється можливість посилення санкційного тиску на Росію, хоча Трамп до цього часу утримується від прямого натиску на Кремль. Один зі співрозмовників зазначив: «Наступним кроком можуть бути додаткові санкції, якщо президент вирішить йти цим шляхом».
Пропозиція сенатора-республіканця Ліндсі Грема про запровадження нових санкцій проти Росії, а також введення 500-відсоткових тарифів на імпорт нафти, газу та алюмінію з країн, що торгують із Москвою, вже отримала широку підтримку в Сенаті, включно з демократами. Цю ініціативу назвав «гідною» міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро під час зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо.
Поки неясно, чи зможуть нові санкції змусити Путіна змінити позицію. Протягом останніх чотирьох місяців представник Трампа Стів Віткофф чотири рази зустрічався з російським президентом, проте Москва продовжує відкидати американську пропозицію, яка передбачає припинення вогню вздовж поточної лінії фронту — фактично це означає визнання Росією значних територіальних здобутків.
Нещодавні російські обстріли Києва лише підсилюють напруження. У соціальних мережах Трамп почав висловлювати сумніви щодо доцільності свого м’якого курсу стосовно Путіна, хоча на ділі він досі не схвалив жодної нової ініціативи щодо збільшення санкцій чи військової допомоги Україні.
Прессекретарка Білого дому Каролайн Левітт у четвер заявила, що нова мінеральна угода — «історичний прорив», який демонструє здатність президента бути «головним майстром угод» і його прихильність до «тривкого миру» для України. Однак критики вказують, що після понад 100 днів другого президентського терміну Трампа не було досягнуто жодної проривної домовленості ні у сфері торгівлі, ні в питанні війни.
Міністр фінансів США Скотт Бессент, який вів переговори щодо угоди останні кілька місяців, заявив в ефірі Fox Business Network, що документ надає Трампу «потужніші важелі» у переговорах із Кремлем. За його словами, «президент Трамп тепер отримав козирі, які дозволяють йому вести діалог із Москвою з позиції сили».
Посилаючись на скандальну зустріч Трампа з Володимиром Зеленським 28 лютого, під час якої президент США сказав українському лідеру, що той «не має козирів» у перемовинах, Бессент заявив: «Тепер у нього в руках роял-флеш — Трамп надав йому їх через цю угоду».
Інший чиновник Мінфіну, коментуючи домовленість на умовах анонімності, заявив, що економічна зацікавленість США в Україні демонструє Росії, що Америка серйозно налаштована підтримувати довгостроковий успіх України. Колишній очільник Ради з міжнародних відносин США Річард Хаас вважає, що угода є позитивним кроком, але недостатнім для кардинального зрушення у мирному процесі.
«Ми не повинні переоцінювати цю угоду. Вона не замінює довготривалу військову та розвідувальну підтримку України з боку США», — сказав він. Він підкреслив, що ключове питання — чи стане угода лише першим кроком до глибшого партнерства між Вашингтоном і Києвом.
Початково Трамп пропонував Україні передати США до 500 мільярдів доларів від майбутнього прибутку з видобутку мінералів. Втім, остаточна версія угоди не передбачає жодного повернення попередньої військової допомоги, яка сягнула 120 мільярдів доларів за три роки. Натомість документ створює спільний інвестиційний фонд для післявоєнного відновлення України.
США отримують пріоритетні права на розробку корисних копалин, а Україна зберігає повний контроль над надрами й кінцеве слово у визначенні ділянок для видобутку. Водночас половина майбутнього прибутку від нових ліцензій буде надходити до цього фонду. Угода також дозволяє США робити внески як напряму, так і через нову військову допомогу.
Таким чином залишається ймовірність ухвалення Конгресом нового оборонного пакета для України, хоча підтримка додаткового фінансування серед республіканців залишається під питанням.
За словами Бессента, переговори щодо остаточного оформлення угоди активізувалися після зустрічі Трампа із Зеленським на полях похорон Папи Франциска. Ця домовленість також визріла на тлі дедалі більшого роздратування Трампа через зростаючі атаки Росії на Київ і небажання Кремля йти на компроміс.
Один із представників Білого дому визнав, що публічна жорстка позиція Росії «не повністю відповідає» тому, що відбувається за зачиненими дверима. Тим не менш, згідно з оцінкою Річарда Хааса, позиція Кремля лише жорсткішає. «Вони ведуть війну без жодних пауз, а їхні вимоги лише зростають і дедалі більше віддаляють перспективу припинення вогню», — підсумував він.
Таким чином, мінеральна угода, хоч і є знаковою з точки зору економічного партнерства, поки що не принесла помітних зрушень у головному питанні — зупинці війни. У Вашингтоні розмірковують, чи варто перейти до «жорсткішої» фази тиску на Кремль, тоді як Київ, незважаючи на підтримку, залишається на передовій війни, де кожен день означає нові жертви і зруйновані міста.
