Переговори про завершення війни в Україні знову опинилися у центрі глобальної політики. Дональд Трамп заявив, що Путін погодився на зустріч із Володимиром Зеленським. Але Москва не підтвердила готовності, натякаючи на нові умови та складну підготовку.
Саміт у США та зустрічі з лідерами Європи стали лише початком довгого процесу. Трамп наголосив: головна мета — організувати прямі переговори Путіна і Зеленського. Лише після цього він готовий приєднатися до подальших раундів, щоб «вирівняти позиції».
Прессекретар Білого дому Каролайн Левітт заявила, що Путін погодився на зустріч із Зеленським у «найближчі тижні». Водночас російські медіа применшують цю можливість. Лавров наголошує, що потрібна «ретельна підготовка». Це означає затягування процесу, вигідне Кремлю.
Володимир Путін та Володимир Зеленський — Даг Міллс; Хайюнь Цзян
Путін публічно не вважає Україну «життєздатною державою», а Зеленського — легітимним співрозмовником. У російських ЗМІ його називають «цей персонаж» або «цей чоловік». Так Кремль намагається знецінити будь-яку перспективу переговорів.
Відомо, що Путін воліє повільно вести кризу, сподіваючись на зміну обставин. Аналітики зазначають: Росія сприймає продовження бойових дій як спосіб здобути додатковий тиск у переговорах, навіть попри величезні втрати. Це дає Москві мінімальну, але символічну перевагу.
Деякі російські експерти прогнозують ще один раунд переговорів у Стамбулі перед можливою зустріччю Путіна і Зеленського. Це дозволяє Кремлю імітувати дипломатичну активність, одночасно зберігаючи контроль над темпами процесу.
Центральною темою у Вашингтоні стали гарантії безпеки. Україна наполягає на військовій підтримці, зброї та плані швидкого реагування у разі нової агресії. Британія і Франція ще в лютому пропонували механізм, за яким кілька країн надішлють військових як «запобіжний сигнал» Москві.
Артилерійська батарея в Донецькій області України, яка є частиною Донбасу — Ніколь Танг
Трамп заявив, що американські солдати в Україні не з’являться. Однак він готовий допомогти у координації і підтримати європейські гарантії. Білий дім підкреслює: мир має базуватися на реальних гарантіях, здатних стримати нове вторгнення.
З перших днів війни Путін вимагає, щоб Україна ніколи не вступала до НАТО. Серед інших умов — визнання анексії окупованих територій і обмеження української армії. Військовим шляхом ці завдання провалені, тому Кремль прагне закріпити їх через переговори.
Нині Росія утримує близько 20% української території. Це головний аргумент Кремля за столом переговорів. Путін намагається використати факт окупації як основу для нових домовленостей, навіть якщо стратегічного успіху у війні немає.
Трамп визнав: завершити війну за 24 години, як він обіцяв у кампанії, неможливо. Складність процесу може змусити його дистанціюватися. Проте його амбіція отримати Нобелівську премію миру утримує американського президента у грі.
Еммануель Макрон попереджає: санкції проти Росії можуть бути розширені, якщо Москва продовжить агресію. ЄС готовий тиснути економічно, але усвідомлює, що без участі США та реальних гарантій безпеки Україна залишиться вразливою.
Президент України наголошує: готовий говорити у будь-якому форматі, але тільки для реального миру. Він підкреслює, що Київ не піде на поступки, які означатимуть капітуляцію. Це ключова лінія, що визначає межі для будь-яких домовленостей.
Поки що процес нагадує марафон зустрічей і заяв без конкретних результатів. Кремль затягує час, Київ наполягає на гарантіях, а Вашингтон намагається втримати баланс. У найближчі тижні можливий саміт Путіна і Зеленського, але лише якщо умови задовольнять Москву.
