Світові лідери вдалися до наймасштабнішого втручання в нафтовий ринок за всю історію, але навіть це не змогло зупинити зростання цін. Країни Міжнародного енергетичного агентства погодилися випустити 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів — рекордний обсяг для координаційних дій на глобальному ринку.
Рішення стало відповіддю на різке подорожчання енергоносіїв після початку війни навколо Ірану наприкінці лютого. Проте реакція ринку виявилася стриманою: ціни на нафту марки Brent продовжили зростати і наблизилися до позначки 92 долари за барель.
Енергетичні ринки нині перебувають під тиском не лише геополітичних ризиків, а й реальних загроз для логістики. Особливе занепокоєння викликають атаки на судна поблизу Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти та скрапленого природного газу.
Цей вузький морський коридор між Іраном і країнами Перської затоки забезпечує транзит приблизно п’ятої частини світових поставок нафти. За попереднім аналізом редакції «Дейком», навіть короткострокові перебої у цьому регіоні здатні викликати різкі коливання на світових енергетичних ринках.
Саме тому рішення Міжнародного енергетичного агентства розглядається як спроба стабілізувати ситуацію. Випуск 400 мільйонів барелів — це приблизно чотири дні глобального споживання нафти. Для порівняння, під час попередніх енергетичних криз координаційні інтервенції були значно меншими.
Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол заявив, що цей крок покликаний пом’якшити негайні наслідки порушення поставок. Проте він підкреслив, що справжня стабілізація ринку можлива лише у разі відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку.
Запаси нафти, які можуть використати країни агентства, залишаються значними. За оцінками МЕА, державні резерви його членів становлять близько 1,2 мільярда барелів. Крім того, ще приблизно 600 мільйонів барелів можуть бути мобілізовані з комерційних запасів у разі надзвичайної ситуації.
Найбільший внесок у новий випуск зроблять Сполучені Штати. Вашингтон оголосив про намір вивільнити 172 мільйони барелів зі своїх стратегічних резервів. Проте ця нафта не потрапить на ринок миттєво: постачання розтягнуться приблизно на чотири місяці.
Після зустрічі країн «Групи семи» президент Франції Еммануель Макрон заявив, що початок випуску резервів відбудеться вже найближчими днями. Він також наголосив на необхідності координації між країнами-експортерами та імпортерами енергоносіїв, щоб уникнути обмежень на експорт нафти та газу.
Аналітики ринку зазначають, що рішення про використання резервів має передусім психологічний ефект. Воно демонструє готовність провідних економік світу втручатися у ситуацію, щоб запобігти енергетичній кризі. Однак реальний вплив на ціни залежить від тривалості конфлікту на Близькому Сході.
Війна навколо Ірану вже спричинила різке зростання котирувань. На початку тижня ціни на нафту піднімалися майже до 120 доларів за барель. Хоча пізніше вони дещо знизилися, ринок залишається нестабільним.
Особливе занепокоєння викликають атаки на енергетичну інфраструктуру та торгові судна. За повідомленнями американських військових, нещодавно були знищені кілька іранських кораблів, які могли використовуватися для встановлення морських мін у районі Ормузької протоки.
Тривалість конфлікту стає ключовим фактором для енергетичних трейдерів. Президент США Дональд Трамп робить суперечливі заяви щодо перспектив завершення війни. З одного боку, він припускає, що конфлікт може швидко завершитися через масштабні руйнування військової інфраструктури Ірану. З іншого — наголошує, що бойові дії триватимуть до «безумовної капітуляції» Тегерана.
Експерти вважають, що якщо конфлікт затягнеться, нинішнього випуску резервів може виявитися недостатньо. У такому випадку країни МЕА можуть розглянути нові хвилі інтервенцій.
Паралельно зростає напруження і на ринку природного газу. Після атак на інфраструктуру Катар тимчасово припинив підготовку газу до експорту. На відміну від нафти, більшість країн не мають значних стратегічних запасів газу, що робить цей ринок значно більш вразливим.
Таким чином, нинішня ситуація демонструє крихкість глобальної енергетичної системи. Навіть рекордні запаси нафти не здатні повністю компенсувати геополітичні ризики, коли ключові транспортні маршрути опиняються під загрозою.
І саме тому доля світових цін на енергоносії сьогодні значною мірою залежить не від рішень ринку, а від розвитку конфлікту у вузькому морському коридорі, через який проходить значна частина енергетичних потоків планети.
