У лютому 2025 року прикордонники Bostон Logan Airport зупинили Ксенію Петрову – науковицю з Гарвардської медичної школи, яка поверталася зі службової поїздки до Франції. Петрова подорожувала на візі J-1 і проводила дослідження у галузі онкології, проте під час митного контролю в її багажі знайшли пакет із зародками жаб.
Ця знахідка спричинила звернення агентів ICE (Immigrations and Customs Enforcement) до федерального суду з обвинуваченнями у контрабанді біологічних зразків, приховуванні істотних фактів і поданні фальшивих заяв посадовим особам митниці.
Перші кримінальні звинувачення були висунуті 12 травня – Петрову обвинувачували лише у контрабанді, що могло тягнути за собою до 20 років ув’язнення та штраф до 250 000 доларів США.
Проте в червні федеральне велике журі в Бостоні доповнило обвинувачення двома новими пунктами: приховування матеріальних фактів і свідомого надання хибної інформації. За кожне з цих порушень передбачено до п’яти років ув’язнення та додаткові штрафи.
За даними обвинувачення, Петрова прилетіла з Парижа після відвідин французької лабораторії, яка спеціалізується на сплайсингу та збереженні ембріонів жаб. Ці зразки вона мала доставити своєму науковому керівнику в Гарвардській медичній школі – за його словами, «велика помилка». Після вилучення багажу службовці митниці виявили, що валіза спочатку спрацювала на службову собаку, але Петрова спершу заперечувала наявність біологічного матеріалу.
Листування з керівником, надане слідству, нібито містило повідомлення: «я не знаю, як пронести це через митницю», і жартівливу відповідь: «не зможу проковтнути». Все це лягло в основу пункту про подання хибної заяви.
Після затримання Петрову утримували під вартою до початку червня, коли суддя у справі про імміграційне порушення призначив їй заставу та відпустив під особисті зобов’язання. Окрім кримінального процесу в Бостоні, Петрова у двох інших судах оскаржує анулювання візи J-1 і водночас веде справу про надання їй статусу біженки через нібито переслідування в Росії. За інформацією її адвоката Ґреґорі Романовського, Петрову у 2022 році вже затримували в РФ за критику Володимира Путіна й позицію щодо війни в Україні.
Кримінальне переслідування Петрової відбувається на тлі напружених дебатів про право науковців на міжнародну співпрацю та обмеження, що накладає імміграційне законодавство. Колеги з Гарварду надіслали листи підтримки, наголошуючи на професійній репутації дослідниці: «Вона – неймовірно продуктивна, віддана науці, – заявив Леон Пешкін із Гарвардської медичної школи. – Її заслуги мають переважати над формальними порушеннями». Але позиція ICE і федеральної прокуратури є жорсткою: навіть непрацюючі зародки жаб офіційно класифікуються як «біологічний матеріал», що підпадає під суворі правила ввезення.
У випадку засудження Петрова може отримати максимальні терміни за всіма статтями: контрабанда зародків жаб, приховування фактів і подання фальшивих заяв загрожують загалом до 30 років за ґратами та мільйонні штрафи. Окрім кримінальної відповідальності, науковицю може очікувати депортація та довготривала заборона на в’їзд до США. У разі перетину кордону під час анульованої візи J-1 Петрова ризикує втратити право на наукову діяльність і будь-яку іншу законну імміграційну програму.
Суперечки навколо цієї справи торкаються ширших тем: імміграційної політики США, свободи академічної мобільності та співпраці між університетами різних країн. Багато дослідників звертають увагу на неоднозначність правил щодо переміщення біологічних зразків, адже у багатьох країнах вивезти матеріали із закладів без попередніх дозволів суворо заборонено. Проте в університетських колах існує практика обміну культур клітин, ДНК-зразків, навіть невеликих кількостей біологічного матеріалу – за умови оформлення відповідних супровідних документів.
Представники прокуратури наполягають, що Петрова мала чітко інформувати митників про вміст багажу і отримати необхідні дозволи від Міністерства сільського господарства та US Fish and Wildlife Service, якщо це стосувалося запатентованих чи охоронюваних видів. На думку адвокатів Петрової, відсутність зловмисного наміру та помилка в класифікації матеріалу мали б передбачати цивільні санкції, а не кримінальне покарання. Вони готують клопотання про виняток відповідно до прецедентного права, де доводять, що зародки жаб не є «активними патогенними агентами» і не становлять загрози екосистемі чи здоров’ю населення.
Незалежно від вироку, справа Петрової може стати сигналом для наукової спільноти: важливо краще розуміти імміграційні й митні правила, щоб не нашкодити власній кар’єрі. Гарвардська медична школа вже оголосила внутрішню перевірку на предмет дотримання процедур обміну біологічними зразками та наклала заборону на неавторизовані поїздки з матеріалами до лабораторій за кордоном.
Наближається підготовка до судового розгляду в Бостоні, де обвинувачувачі планують запрошувати свідків із митниці та фахівців з біобезпеки. Адвокати Петрової вже заявили про намір домагатися визнання пом’якшувальних обставин – відсутності злого наміру до колективної підтримки дослідниці з боку науковців. Успіх цієї стратегії може визначити не лише долю самої Петрової, а й майбутні стандарти перевезення біологічних зразків і захист академічної мобільності в епоху глобалізації науки.
