Поки у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський разом із європейськими лідерами обговорював мирний процес із Дональдом Трампом, Росія завдала нового масштабного удару по Україні. За словами мера Кременчука Віталія Малецького, атака на місто у Полтавській області є очевидним підтвердженням того, що Володимир Путін не зацікавлений у мирі, а прагне продовження війни та знищення української інфраструктури.
«Коли Путін запевняв Трампа у мирних намірах, його армія одночасно атакувала Кременчук. Світ знову побачив, що Кремль не хоче миру», — наголосив мер.
Масштаби атаки
За даними Повітряних сил України, це була найбільша атака серпня: Росія випустила 270 дронів-камікадзе та 10 ракет. Українська ППО знищила 230 безпілотників і шість ракет, проте удари влучили по щонайменше 16 об’єктах.
У Кременчуці пошкоджено енергетичні та транспортні об’єкти, у місті та навколишніх районах зафіксовані масові перебої з електропостачанням.
У Лубенському районі без світла залишилося близько 1,500 домогосподарств та 119 комерційних об’єктів.
У Чернігівській області атаки дронами спричинили нові відключення електроенергії.
На щастя, загиблих не зафіксовано.
Того ж дня Дональд Трамп повідомив, що провів телефонну розмову з Путіним і готує тристоронній саміт за участю Зеленського. Утім, нічна атака підкреслила глибокий розрив між дипломатичними заявами Москви та її фактичними діями.
Для України й союзників це черговий доказ, що Кремль намагається вести переговори виключно з позиції сили. Будь-які розмови про «мирні ініціативи» виглядають цинічними на тлі одночасних ударів по цивільній інфраструктурі.
Удар по енергетиці та економіці
Росія системно продовжує нищити енергетичну інфраструктуру України, щоб:
- зірвати підготовку до осінньо-зимового періоду;
- послабити українську економіку;
- підірвати моральний дух населення.
Це не лише військова, а й стратегічна тактика Москви — зробити життя українців нестерпним, щоб примусити керівництво країни до поступок.
Попри успіхи ППО, українська сторона вкотре наголошує: країні потрібні сучасніші системи протиповітряної оборони, щоб мінімізувати наслідки таких атак.
Водночас Росія заявила про нібито українські удари по нафтопереробному заводу та лікарні у Волгоградській області. Це свідчить, що обидві сторони зосередилися на ураженні інфраструктурних об’єктів, які відіграють ключову роль у воєнній логістиці.
Масований удар по Кременчуку — це сигнал, що Путін не має наміру зупиняти агресію. Навпаки, він прагне використати будь-які переговори як ширму для продовження війни.
Для України та її союзників головне завдання — не дозволити Росії диктувати умови миру під звуки сирен і вибухів. Тому наполягання Європи на припиненні вогню перед будь-якими переговорами набуває ще більшої актуальності.
