Через два з половиною роки після того, як канцлер Олаф Шольц пообіцяв докорінно змінити німецьку армію, запропонований його урядом бюджет на 2025 рік передбачає лише помірне збільшення витрат на оборону.
Проект бюджету глибоко розчарував тих, хто шукав ознак того, що Німеччина виконає обіцянку пана Шольца про «Zeitenwende», визначену самим канцлером як «епохальний тектонічний зсув» у стратегії, яку він з великими фанфарами оголосив після вторгнення Росії в Україну.
У той час як війна в Україні триває, Росія продовжує брязкати шаблями, а Дональд Трамп набирає обертів у боротьбі за повернення до Білого дому, Німеччина зазнає дедалі більшого тиску з боку своїх союзників, які вимагають від неї посилення ролі у забезпеченні безпеки.
Щоб виконати цю обіцянку, Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, попросив збільшити бюджет на 6,7 мільярда євро, або 7,3 мільярда доларів, порівняно з 52 мільярдами євро, або майже 57 мільярдами доларів, передбаченими в бюджеті на цей рік. Він отримав лише 1,2 мільярда. Нестача коштів посилила побоювання, що непопулярному уряду пана Шольца бракує волі і політичної підтримки, щоб підштовхнути німців до подолання їхнього історичного небажання брати на себе військову ініціативу після катастрофи Другої світової війни.
Бюджет, який ще має пройти через парламент, також пропонує Німеччині скоротити військову допомогу Україні вдвічі у 2025 році. Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер заявив, що замість цього Україна може розраховувати на фонд у розмірі 50 мільярдів доларів, забезпечений замороженими російськими активами, про який країни «Великої сімки» домовилися минулого місяця.
Але критики накинулися на уряд, заявивши, що скромне збільшення військових витрат не дозволить Німеччині виконати свої обіцянки перед НАТО, не кажучи вже про епохальні зміни.
«Коштів у запланованому оборонному бюджеті зовсім недостатньо для того, щоб зробити Бундесвер знову готовим до оборони», - сказав Родеріх Кізеветтер, колишній полковник, який зараз засідає в парламенті від консервативного Християнсько-демократичного союзу.
«Це абсолютно розчаровує солдатів і шкодить нашій безпеці», - додав він.
Німеччина також пообіцяла Альянсу, що витрачатиме 2 відсотки свого валового внутрішнього продукту на військові потреби, але ці витрати будуть покриті за рахунок спеціального фонду в 109 мільярдів доларів, поза межами регулярного бюджету, який не вичерпається до 2027 року.
Критики попереджають, що ця бюджетна пропозиція викликає особливе занепокоєння з огляду на розвиток подій у Сполучених Штатах і можливість повернення пана Трампа до Білого дому наступного року.
Пан Трамп неодноразово скаржився на те, що європейські союзники не платять свою справедливу частку в альянсі НАТО, і заявляв, що «заохочуватиме» Росію «робити все, що їй заманеться» з країнами, які не заплатили належні їм гроші.
Оголошення цього тижня про те, що сенатор Джей Д. Венс, який виступає з критикою допомоги Україні, стане візаві пана Трампа, посилило побоювання, що оборона України може лягти на плечі Європи.
Але якщо останні події в Сполучених Штатах викликають у німецьких лідерів занепокоєння щодо України та згуртованості НАТО, то бюджет на наступний рік цього не відображає.
Маркус Зінер, запрошений старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, каже, що, враховуючи стан президентських перегонів у США, бюджет робить недостатньо.
«Коли ви бачите, що Венс говорив у минулому, ми можемо незабаром зіткнутися з ситуацією, коли нам, європейцям, доведеться взяти на себе ініціативу, якщо ми не хочемо фінансового колапсу України», - сказав він.
«Цей бюджет не є ознакою того, що ми визнали цю ситуацію», - додав він.
З початку війни Німеччина надала Україні майже 11 мільярдів доларів військової допомоги, що робить її другим найбільшим донором після США, згідно з даними дослідницької групи, яка відстежує надходження в Україну, - Інституту світової економіки в Кілі. Частина німецької допомоги - наприклад, три системи протиповітряної оборони Patriot, гаубиці і сучасні бойові танки - надійшла безпосередньо з її військового арсеналу.
Але зобов'язання збільшити військові витрати і зробити їх більш послідовними і передбачуваними - те, чого потребують виробники озброєнь, - є рубіконом, який німецькі політики і громадськість не бажають перетинати.
Державні видатки залишаються жорстко обмеженими лімітом на запозичення, що робить збалансування бюджету особливо складним, особливо під час економічного спаду, подібного до того, який зараз переживає Німеччина.
Цьогорічний федеральний бюджет у розмірі 481 мільярд євро, або близько 525 мільярдів доларів, був особливо складним; пан Шольц і старші міністри двох його партнерів по коаліції витратили 80 годин, щоб узгодити його найдрібніші деталі.
Той факт, що фінансування армії та України в бюджеті так погано передбачено, без сумніву, відображає політичні виклики, з якими стикається Соціал-демократична партія (СДПН) пана Шольца напередодні трьох важливих земельних виборів, що відбудуться восени цього року.
Очікується, що ультраправа «Альтернатива для Німеччини» становитиме серйозну конкуренцію на цих виборах, і багато їхніх виборців не згодні з підтримкою уряду щодо України.
«У СДПН та інших партіях дуже ретельно обмірковують, наскільки вони хочуть вихилитися з вікна на користь України перед цими виборами», - сказав пан Зінер.
