Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Норвегія відмовилася гарантувати $160 млрд для використання заморожених активів РФ

Фінансовий міністр Єнс Столтенберг заявив, що Норвегія підтримає план ЄС щодо використання заморожених російських коштів для України, але не надаватиме власні гарантії через ризики для держфонду.


Save
Вікторія Бур
Від
Вікторія Бур
Газета Дейком | 14.11.2025, 20:20 GMT+3; 13:20 GMT-4
Мова публікації: Українська

Норвегія не братиме на себе роль фінансового гаранта для плану Європейського Союзу, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Про це заявив міністр фінансів Єнс Столтенберг, наголосивши, що суверенний фонд країни не може бути єдиним джерелом покриття можливих юридичних ризиків.

ЄС розглядає варіант спрямування 130–140 мільярдів євро (понад 160 мільярдів доларів) на допомогу Україні. Частина цих коштів має надійти від прибутків, отриманих із заморожених російських активів, розміщених у фінансових установах Європи після вторгнення РФ у 2022 році.

Найбільша частина цих активів зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear, який наразі контролює понад 200 мільярдів євро російських фінансових ресурсів. Однак Бельгія побоюється, що використання цих коштів може призвести до судових позовів і відповідальності держави.

На цьому тлі в парламенті Норвегії з’явилася пропозиція — використати державний нафтовий фонд, найбільший у світі, для надання гарантії в межах можливих юридичних претензій. Проте уряд країни цю ідею відкинув, назвавши її «економічно необґрунтованою».

«Були пропозиції, щоб Норвегія гарантувала всю суму — близько 1,6 трильйона норвезьких крон, але це не варіант», — сказав Столтенберг у коментарі телеканалу NRK під час візиту до Брюсселя.

Міністр зазначив, що Норвегія вже робить суттєвий внесок у підтримку України. Зокрема, йдеться про багаторічний пакет допомоги на 75 мільярдів крон, який включає військову, гуманітарну та фінансову підтримку. Крім того, Осло готове взяти участь у загальноєвропейських ініціативах, але без надмірного ризику для власних резервів.

Норвезький державний фонд, створений у 1990-х роках, інвестує прибутки від експорту нафти й газу у міжнародні активи — акції, облігації та нерухомість. Його обсяг нині перевищує 2 трильйони доларів, що становить приблизно чотири річні ВВП країни.

Згідно з норвезьким законодавством, уряд може витрачати лише 3% очікуваного прибутку фонду на рік, залишаючи основну суму недоторканною для майбутніх поколінь. Тому пропозиції використовувати ці кошти для міжнародних гарантій вважаються політично ризикованими.

Європейські фінансові міністри планують обговорити остаточний механізм залучення коштів на зустрічі 14 листопада. Основна ідея полягає у використанні прибутків від заморожених активів РФ, а не самих коштів, щоб уникнути порушення міжнародного права.

Однак дискусії тривають. Частина держав-членів ЄС виступає за пряме вилучення російських активів як компенсацію за збитки, завдані Україні війною, тоді як інші наголошують на необхідності юридичних гарантій і політичного консенсусу.

Норвегія, хоч і не є членом Євросоюзу, бере участь у більшості економічних програм блоку через Європейську економічну зону (ЄЕЗ). Тому її підтримка плану ЄС щодо фінансування України має велике політичне значення, навіть без формальних зобов’язань.

Аналітики зазначають, що позиція Осло є прагматичною. Використання суверенного фонду як фінансової подушки для міжнародних ризиків може піддати країну потенційним судовим позовам і поставити під загрозу стабільність її інвестиційної стратегії.

Водночас рішення Норвегії не завадить ЄС реалізувати схему фінансування України. Очікується, що Європейська комісія представить оновлений механізм управління замороженими активами, який дозволить акумулювати до 3 мільярдів євро на рік від відсоткових прибутків.

Розблокування цих коштів стане важливим кроком у забезпеченні довгострокової допомоги Києву, особливо в умовах, коли війна з Росією триває вже майже чотири роки, а потреби України у фінансуванні зростають.

Однак фінансисти попереджають: навіть технічне використання заморожених активів РФ може створити прецедент, який вплине на глобальну фінансову систему. Деякі країни Азії та Перської затоки вже висловили занепокоєння, що такі дії можуть знизити довіру до європейських ринків капіталу.

Попри суперечки, Європа дедалі більше схиляється до використання заморожених російських коштів як джерела підтримки України. Це дозволить не лише забезпечити Київ ресурсами, а й показати Москві, що фінансові наслідки агресії будуть тривалими.


Вікторія Бур — Кореспондент, який спеціалізується на війні Росії проти України, європейській політиці, подіях на Близькому Сході, виробництві, військовій готовності та постачанні зброї на поле бою. Вона базується у Варшаві, Польща

Цей матеріал опубліковано 14.11.2025 року о 20:20 GMT+3 Київ; 13:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Європа, Аналітика, із заголовком: "Норвегія відмовилася гарантувати $160 млрд для використання заморожених активів РФ". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: