«Нова епоха бідності», але не для всіх: на чию користь торговельні мережі йдуть з України
Український ринок ритейлу переживає одну з найглибших трансформацій за останні десятиліття. Війна, економічна нестабільність, інфляція, проблеми з енергетикою та падіння купівельної спроможності населення створили умови, в яких виживають лише найгнучкіші та найсильніші гравці. Поки одні компанії поспіхом залишають країну, інші — навпаки, агресивно розширюються, займаючи звільнені ніші та посилюючи контроль над ринком.
І хоча на перший погляд може здатися, що український ритейл занурюється у кризу, насправді йдеться не про руйнування, а про жорсткий перерозподіл впливу та грошей.
Турецькі бренди йдуть, польські — заходять
Однією з найгучніших подій останнього часу став вихід з України одразу кількох міжнародних брендів. Спочатку країну залишив Reebok, а згодом про закриття магазинів повідомили SuperStep, InStreet та Koton. Усі ці мережі контролювалися турецькими офісами, які, схоже, більше не готові працювати в умовах високих ризиків.
Разом із ними ринок залишають і формати «емоційного шопінгу» — мережі Usupso та O!Some, які робили ставку на азійські товари та атмосферу імпульсивних покупок.
Ще раніше складну зиму не пережили бренди іспанської групи Inditex — Zara, Bershka, Pull & Bear, Stradivarius, Oysho та Massimo Dutti. Саме їхній вихід багато хто вважає початком великої хвилі скорочення міжнародного non-food ритейлу в Україні.
Проте ринок не терпить порожнечі. На місце дорогих брендів активно заходять дискаунтери та компанії, які працюють у дешевшому сегменті. Найяскравіший приклад — польська Pepco Group, яка відчула можливість для масштабної експансії саме зараз.
Також Україна готується до приходу польського маркетплейсу Allegro, який часто називають «польською Rozetka». Це ще один сигнал того, що попит зміщується у бік дешевших товарів та онлайн-форматів.
Найбільше заробляють українські мережі
Попри гучні виходи міжнародних брендів, найбільшими переможцями цієї трансформації можуть стати саме українські компанії.
Торгівельні площі, які звільняються після іноземців, швидко займають локальні гравці. Наприклад, місця Koton у столичному Lavina Mall вже переходять українським мережам Eva Beauty та Marathon.
Ще масштабніші процеси відбуваються у продуктовому ритейлі. Великі українські мережі фактично поглинають слабших конкурентів, концентруючи ринок у руках кількох гігантів.
Одним із показових прикладів стала ситуація з компанією «Євротек», яка управляла мережами «Арсен», «Фреш», «Союз» та «Квартал». Більшість цих магазинів працювали у західних регіонах України. Тепер їх поглинає «Сільпо», який уже отримав відповідний дозвіл від Антимонопольного комітету.
Не відстає і «АТБ», яке продовжує стрімке розширення. Станом на сьогодні мережа налічує понад 1300 магазинів у 22 областях країни. Лише з початку 2026 року компанія відкрила 22 нові торгові точки та планує запустити ще близько 80 до кінця року.
Українці починають жити «дешевше»
Усе це відбувається на тлі зміни купівельної поведінки українців. Люди дедалі обережніше витрачають гроші, економлять на непродовольчих товарах та віддають перевагу базовим потребам.
Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук пояснює, що ринок зараз входить у фазу так званої «економіки досвіду». Це означає, що покупець обирає не просто товар, а швидкість, комфорт, доступність та зручність.
Саме тому стрімко ростуть:
магазини «біля дому»;
формати food-to-go;
дискаунтери;
омніканальні сервіси, які поєднують онлайн та офлайн-продажі.
Фактично український ритейл стає менш «про шопінг» і більше «про виживання та зручність».
Великий бізнес і малий ринок виживання
Найцікавіше те, що великі та малі мережі сьогодні ростуть одночасно — але з різних причин.
Великі ритейлери використовують масштаб, щоб знижувати витрати та отримувати більший прибуток. Малий бізнес виграє за рахунок мобільності та швидкої адаптації.
Особливо це помітно у прифронтових регіонах, де великі мережі часто не готові ризикувати інвестиціями. У таких умовах ринок починають займати локальні міні-маркети, невеликі магазини та нові регіональні гравці.
Для багатьох жителів це стає питанням не комфорту, а базового доступу до товарів.
Показовою є ситуація у Харкові, де після руйнування великих супермаркетів частину ринку почали займати нові локальні формати. Люди поступово повертаються до магазинів «біля дому», бо вони працюють стабільніше та ближчі до споживача.
Нові звички українців говорять самі за себе
Дані «АТБ» демонструють дуже показову тенденцію. Кількість покупок майже не змінилася, але середній чек зріс майже на 15%. Це означає, що українці не купують більше — вони просто змушені платити дорожче.
Ще більш промовистими є найпопулярніші категорії товарів. Якщо раніше лідерами продажів були фрукти та овочі, то тепер перше місце займають тютюнові вироби.
Також зростає попит на:
алкоголь;
каву;
яйця;
м’ясо;
пиво.
Економісти давно вважають підвищений попит на цигарки та алкоголь одним із класичних сигналів затяжної економічної кризи та психологічної втоми суспільства.
Ритейл виживає, але стає іншим
Український ринок торгівлі не зникає — він радикально змінюється. Дорогі міжнародні бренди поступово поступаються місцем дискаунтерам, локальним мережам та магазинам швидкого формату.
Середній бізнес опиняється під найбільшим ударом: великі гравці витісняють його масштабом, а малі — гнучкістю.
Попереду український ритейл чекає ще жорсткіша конкуренція, подальша концентрація ринку та остаточний перехід до нової моделі споживання, де головними словами стають не «статус» чи «бренд», а «доступність», «економія» та «виживання».
