Запуск нової системи збору даних про виконання судових рішень Міністерством юстиції став подією, що позначає черговий етап у розвитку української правової інфраструктури. Україна вже кілька років цілеспрямовано рухається до цифрової модернізації всіх державних сервісів, і сфера виконавчого провадження потребувала особливо глибоких змін. Адже саме вона визначає, чи перетворюються рішення суду на реальні дії, чи залишаються лише словами на папері. Нова система покликана зробити цей процес зрозумілішим для суспільства, ефективнішим для фахівців і контрольованішим для держави.
У розділі, розміщеному на сайті Міністерства юстиції, зібрано інформацію про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання рішень, а також про поступ держави у цифровізації виконавчого провадження. Така відкритість не лише сприяє формуванню довіри громадян, а й створює умови для незалежного аналізу, моніторингу та покращення роботи всієї системи. Наявність статистичних даних за кілька років дозволяє відстежувати тенденції, визначати слабкі місця та планувати подальші етапи реформи.
Особливо цінним є детальний масив статистики, що охоплює роботу державних і приватних виконавців з 2022 року. Це не просто числа — це індикатори реального стану справ, що показують навантаження на систему, її динаміку та здатність відповідати сучасним викликам. За даними Мін’юсту, лише за перше півріччя 2025 року державні виконавці отримали 4,2 млн документів, з яких 2,3 млн стосувалися стягнення коштів до бюджету. Ці показники свідчать про те, що виконавча система працює з величезними обсягами матеріалів, а отже цифровізація є критично необхідною для оптимізації процесів.
З-поміж отриманих документів чималий відсоток займають ті, що пов’язані з соціально важливими категоріями. Так, 874 тисячі документів стосувалися єдиного соціального внеску, а ще 213 тисяч — адміністративних штрафів у сфері дорожнього руху. Окрему увагу привертають 541 тисяча документів щодо аліментів. Ця категорія має особливу суспільну вагу, оскільки від ефективності її виконання залежать долі сотень тисяч дітей. Комунальні борги, представлені 354 тисячами документів, відображають ще один важливий блок повсякденних економічних відносин.
Водночас розвиток цифрових інструментів у юстиційній сфері не обмежується лише виконавчим провадженням. Раніше було анонсовано спільну роботу Мін’юсту, Мінцифри та ДП Національні інформаційні системи над платформою еНотаріат, яка стане основою для електронних нотаріальних послуг у майбутньому. Це не просто зручна ініціатива — це фундаментальна зміна всієї логіки надання юридичних послуг, що дозволить зробити багато процесів швидшими, доступнішими та безпечнішими. Запуск фундаменту планується до кінця року, а повноцінне функціонування сервісів очікується вже з 2026 року.
Реформування виконавчої системи супроводжується й іншими цифровими ініціативами. Зокрема, Державна податкова служба представила сервіс TAX Control, де громадяни можуть залишати повідомлення про порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Такі інструменти демонструють загальну тенденцію: держава поступово переходить від паперових процедур до цифрових механізмів, у яких залученість громадян є ключовою складовою ефективності.
Запровадження системи збору даних про виконання судових рішень — це не просто формальність і не чергова технічна новинка. Це крок, що відображає глибокий запит суспільства на справедливість, відповідальність і відкритість. Рішення суду має силу лише тоді, коли воно виконане. І держава, яка прагне будувати якісну правову систему, зобов’язана забезпечити реальне здійснення кожного рішення, незалежно від його складності чи змісту. Нова система Мін’юсту — це інструмент, який дозволяє зробити цей процес прозорим і керованим.
З погляду аналітики та планування, система також відкриває нові можливості для розвитку виконавчої служби. Вона дозволяє побачити не лише статистику виконання, але й причини затримок, навантаження на окремі підрозділи та реальні потреби у модернізації. Це означає, що реформа базуватиметься не на припущеннях, а на конкретних даних, що підвищує її ефективність.
Україна продовжує впевнено рухатися шляхом цифрової трансформації, і кожен такий крок наближає державні інституції до європейської моделі управління, де людина, її права та інтереси є в центрі системи. Новий розділ Міністерства юстиції — це частина великої мозаїки сучасної держави, яка створюється сьогодні для того, щоб працювати ще ефективніше завтра.
