Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт про новий Митний кодекс. За документ проголосував 261 народний депутат. Якщо реформа пройде всі етапи ухвалення, українська митна система має суттєво змінитися та перейти на правила, максимально наближені до європейських.
Для пересічних громадян це може звучати як чергова масштабна реформа, наслідки якої проявляться десь у майбутньому. Проте нові правила стосуватимуться не лише великих імпортерів. Вони визначатимуть, як працюватиме митниця, якими будуть процедури під час ввезення товарів, наскільки багато паперових документів доведеться подавати та як громадяни взаємодіятимуть із державними органами.
Реформа заради ЄС і 1,5 мільярда євро
Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що новий Митний кодекс має повністю гармонізувати українське законодавство з нормами Європейського Союзу. Ідеться не просто про косметичне оновлення чинних правил, а про зміну самої логіки роботи митної системи.
Водночас реформа має і цілком конкретний фінансовий вимір. За словами Марченка, ухвалення закону пов'язане з отриманням 1,5 мільярда євро макрофінансової допомоги. Тобто митна реформа для України — це одночасно питання європейської інтеграції, державних фінансів та виконання міжнародних зобов'язань.
У Міністерстві фінансів пояснюють: Україна має перейти на європейську митну термінологію, систему авторизацій і процедур, а також запровадити підходи ЄС до декларування, митного боргу, гарантій та звільнення від сплати мита.
Митниця стане значно більш цифровою
Однією з найбільш помітних змін має стати цифровізація митних процедур. Взаємодія підприємств із митними органами повинна відбуватися через електронне «єдине вікно».
Особливо важливо, що дозвільні документи від інших державних органів планують передавати до системи автоматично. Це має скоротити кількість паперів, особистих звернень та ситуацій, коли бізнес змушений окремо збирати документи в різних установах.
Для підприємців така зміна може стати однією з найвідчутніших. Чим більше процедур переноситься в електронний формат, тим менше часу має витрачатися на бюрократію. Водночас цифровізація вимагатиме серйозної підготовки IT-систем, тому документ передбачає достатньо тривалий перехідний період.
Очікується, що новий кодекс набере чинності 1 грудня 2027 року. Це має дати державі та бізнесу час адаптувати інформаційні системи й внутрішні процеси.
Бізнес отримає нове право під час суперечок із митницею
Окремо варто звернути увагу на так зване «право бути почутим». Його суть полягає в тому, що підприємство зможе надати митному органу свої аргументи ще до ухвалення остаточного рішення.
Наприклад, якщо виникнуть питання щодо митної вартості товару, бізнес матиме можливість пояснити свою позицію до того, як митниця оформить формальне рішення.
На практиці це може стати важливим механізмом захисту підприємців. Чимало конфліктів виникає саме через різне бачення митної вартості, класифікації товарів чи документів. Якщо сторони зможуть врегулювати проблему ще на етапі розгляду, це потенційно зменшить кількість судових спорів.
Також законопроєкт передбачає безперервність дії вже отриманих підприємствами авторизацій. Безстрокові дозволи продовжать діяти, а строкові — до завершення визначеного терміну. Для бізнесу це важливо, адже масштабна реформа не повинна автоматично обнуляти вже отримані дозволи.
Найбільш дискусійне питання — повноваження митниці
Водночас не всі положення законопроєкту викликають однакову підтримку. Однією з найбільш суперечливих пропозицій є надання митниці правоохоронних функцій, зокрема можливості здійснювати оперативно-розшукову діяльність.
Сергій Марченко зазначив, що у 25 країнах ЄС митні служби мають повноваження у сфері оперативно-розшукової роботи, а у 22 країнах можуть проводити кримінальні розслідування. Саме цим у Мінфіні аргументують необхідність наближення української системи до європейської.
Однак голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що найбільш дискусійні норми пропонується додатково обговорити з бізнесом. Тобто навіть після голосування в першому читанні питання повноважень митниці ще далеко не закрите.
Це принциповий момент. З одного боку, митниця має ефективніше протидіяти порушенням і контрабанді. З іншого — розширення правоохоронних можливостей державного органу завжди потребує чітких запобіжників, прозорих процедур та контролю, щоб нові інструменти не перетворилися на додатковий тиск на підприємців.
Чи заберуть пільги у звичайних українців?
На цьому тлі особливо важливо, що новий Митний кодекс, за заявами авторів реформи, не скасовує чинних пільг на постачання товарів в Україну.
Зберігаються, зокрема, пільги, пов'язані з обороноздатністю держави, енергетикою та гуманітарною допомогою. Також на період воєнного стану і протягом року після його завершення залишаються чинними порогові значення звільнення від ввізного мита для товарів у багажі громадян: до 500 євро та 50 кг при перетині кордону наземним транспортом і до 1000 євро та 50 кг для авіаперевезень.
Отже, сама реформа не означає автоматичного скасування цих правил.
Це лише перший крок
Новий Митний кодекс ще не став законом. Після першого читання документ має пройти подальше парламентське опрацювання, а найбільш чутливі положення можуть бути змінені.
Водночас сама підтримка законопроєкту показує напрямок, у якому рухається Україна. Митниця має поступово відходити від паперової бюрократії та непрозорих процедур до цифрової системи, де рішення ухвалюються за зрозумілими європейськими правилами.
Реформа митниці почалася не сьогодні. Ще у вересні 2024 року парламент ухвалив закон про її перезавантаження, який передбачав прозорий конкурс на посаду керівника Держмитслужби, її політичну незалежність, переатестацію працівників та оновлення підходів до роботи відомства.
Тепер Україна переходить до наступного етапу. Якщо реформу вдасться реалізувати без створення нових бюрократичних бар'єрів, її головний результат відчують не лише чиновники чи великі компанії. Менше паперів, більше цифрових процедур, зрозуміліші правила та наближення до стандартів ЄС — саме це має стати практичним змістом нового Митного кодексу для громадян і бізнесу.
