Українські Сили оборони отримають новий далекобійний безпілотний авіаційний комплекс «Довбуш Т40». Міністерство оборони України офіційно кодифікувало його та допустило до використання у війську. Новинка привертає особливу увагу завдяки дальності застосування, тривалості польоту та здатності виконувати одразу кілька типів бойових завдань.
За даними Міноборони, «Довбуш Т40» здатний перебувати в повітрі понад добу, а дальність його застосування перевищує 2 тисячі кілометрів. Цього достатньо, щоб потенційно діставатися цілей за Уралом і в російському Сибіру.
Саме ця характеристика робить новий комплекс особливо важливим. Йдеться вже не просто про безпілотник для роботи поблизу лінії фронту. Україна отримує ще один інструмент, здатний працювати на стратегічній глибині.
Понад добу в небі
«Довбуш Т40» має розмах крил майже п'ять метрів. Така конструкція, разом із тривалістю польоту понад 24 години, дозволяє апарату довго залишатися в повітрі та виконувати завдання на значній відстані від місця запуску.
Для військових це означає значно більше можливостей під час планування операцій. Безпілотник може використовуватися не лише для одноразового удару, а й для тривалого спостереження, пошуку важливих об'єктів та коригування вогню.
Водночас велика дальність змінює саме уявлення про поняття «глибокий тил». Раніше значна відстань від фронту була одним із головних факторів захисту військової інфраструктури. Тепер українські далекобійні системи поступово стирають цю межу.
У Міноборони прямо наголошують: велика територія більше не гарантує противнику безпеки.
Низька помітність і стійкість до РЕБ
Під час випробувань «Довбуш Т40» продемонстрував низку характеристик, які мають критичне значення для сучасного безпілотника.
Однією з головних переваг називають наднизьку радіолокаційну помітність. Чим складніше апарат виявити засобами радіолокації, тим більше шансів у нього пройти значну відстань до виконання поставленого завдання.
Ще однією особливістю є двигун із системою електронного впорскування, який забезпечує високу продуктивність. Окремо військове відомство відзначає стійкість комплексу до впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Це особливо важливо в умовах сучасної війни, де системи РЕБ стали одним із головних способів протидії безпілотникам. Дрон, який здатний зберігати працездатність під впливом перешкод, має значно більше шансів завершити місію.
Розвідка, коригування та удари
«Довбуш Т40» створений як багатофункціональна платформа. Різні варіанти оснащення дозволяють використовувати його для глибинної розвідки, коригування вогню, високоточних ударів шляхом скидання боєприпасу або в ударному варіанті.
Таким чином, один комплекс може виконувати принципово різні завдання залежно від конфігурації.
Особливо цінною є можливість поєднувати дальність із тривалим перебуванням у повітрі. Безпілотник може витрачати значний час на пошук та спостереження, а не просто прямувати до заздалегідь визначеної точки.
Це відкриває додаткові можливості для роботи по цілях, які можуть змінювати місце розташування або намагатися приховатися.
Україна нарощує власну далекобійну зброю
Поява «Довбуш Т40» є частиною масштабнішого процесу розвитку української оборонної промисловості. За даними Міноборони, станом на липень 2026 року від початку року було кодифіковано та допущено до використання у Силах оборони 413 безпілотних авіаційних комплексів, майже всі вони – українського виробництва.
Це показує, наскільки швидко змінюється український сектор безпілотних систем. Війна змусила виробників працювати не лише над кількістю, а й над дальністю, автономністю, стійкістю до РЕБ та різноманітністю бойового застосування.
«Довбуш Т40» у цьому процесі займає особливе місце. Його заявлена дальність понад 2 тисячі кілометрів означає, що українські розробники створюють системи, здатні переносити загрозу далеко за межі безпосередньої зони бойових дій.
Для України це не лише питання окремої моделі безпілотника. Це демонстрація того, що власні технології поступово дозволяють створювати зброю з дедалі більшим радіусом дії.
А для Росії поява таких систем означає необхідність переглядати підхід до захисту об'єктів, які раніше вважалися недосяжними через величезну відстань.
Сибір і території за Уралом більше не можна автоматично вважати недоторканними лише через географію. Саме цю нову реальність і демонструє «Довбуш Т40».
