Київ активно готується до нового опалювального сезону та нарощує власні енергетичні можливості. Одним із ключових напрямів міської підготовки стало збільшення когенераційних потужностей, які можуть одночасно виробляти електроенергію та тепло.
Про це заявив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, нині в столиці вже працюють когенераційні установки загальною потужністю близько 65 МВт, а до кінця 2026 року місто планує довести цей показник до 200 МВт.
Таким чином, запланований обсяг буде більш ніж утричі більшим за нинішній. Водночас когенерація не повинна повністю замінити централізовану енергосистему столиці — її головне завдання полягає у створенні додаткової стійкості та резерву на випадок пошкодження великих об'єктів.
Навіщо Києву потрібна когенерація
Когенераційні установки мають важливу перевагу: вони дозволяють одночасно виробляти електроенергію та тепло. Це робить їх особливо корисними для міської інфраструктури, де обидва ресурси критично важливі протягом опалювального сезону.
Для Києва питання стало ще актуальнішим через постійні ризики атак по енергетичних об'єктах. Децентралізована генерація дозволяє розподілити виробництво між різними майданчиками й таким чином зменшити залежність міста від окремих великих енергетичних вузлів.
Передусім електроенергію від нових установок планують використовувати для критичної інфраструктури — об'єктів, без яких неможлива нормальна робота столиці.
За даними міської влади, частина нових потужностей уже працює: близько 57,6 МВт електроенергії від когенераційних установок уже надходить до загальної енергосистеми України.
Чому місто нарощує резерв саме зараз
Підготовка до зими в умовах війни потребує зовсім іншого підходу, ніж у мирний час. Великі ТЕЦ та інші енергетичні об'єкти залишаються важливими, але водночас вони є потенційно вразливими цілями.
Тому Київ намагається створити систему, в якій пошкодження одного чи навіть кількох об'єктів не призведе до повної зупинки критичних процесів.
Когенерація в цьому випадку працює як своєрідна страховка. Якщо частина великої генерації буде недоступною, локальні установки зможуть підтримувати електропостачання та теплопостачання окремих важливих об'єктів.
Місто паралельно розвиває й інші види резервної генерації. Зокрема, для систем водопостачання у 2026 році планують створити близько 40 МВт резервних потужностей. Частину цього завдання вже виконано: три дизельні електростанції мають сумарну потужність 16,7 МВт.
Енергооб'єкти додатково захищають
Ще один напрям підготовки столиці — фізичний захист енергетичної інфраструктури.
У Києві облаштовують захисні споруди для енергетичних об'єктів, щоб підвищити їхню стійкість до можливих атак. За інформацією міської влади, роботи з відновлення пошкоджених енергооб'єктів уже виконані приблизно на 65%, а необхідний комплекс робіт планують завершити до початку опалювального сезону.
Це принципово важливо, адже сама наявність резервної генерації не вирішує проблему, якщо ключові об'єкти залишаються без належного захисту.
Саме тому стратегія Києва складається одразу з кількох компонентів: відновлення пошкодженої інфраструктури, створення розподіленої генерації, будівництва резервних джерел тепла та електроенергії, а також посилення фізичного захисту.
200 МВт — це багато чи мало?
На перший погляд збільшення з 65 до 200 МВт виглядає масштабним. І справді, йдеться про більш ніж триразове нарощування потужностей.
Однак ці цифри не означають, що Київ зможе повністю відмовитися від великих електростанцій. За оцінками, зимове споживання столиці може сягати близько 1950 МВт, тому 200 МВт когенерації — це важливий резерв, але не повна заміна всієї генерації.
Значення цих потужностей полягає насамперед у їхній розподіленості. Коли електроенергія виробляється не в одному великому центрі, а на багатьох окремих майданчиках, системі складніше завдати критичного удару одним масованим обстрілом.
Крім того, когенераційні установки можуть одночасно забезпечувати електроенергією та теплом конкретні об'єкти, що особливо важливо в холодну пору року.
Якою буде зима для Києва
Підготовка столиці до опалювального сезону відбувається на тлі високих ризиків для української енергетики. Саме тому місто намагається максимально використати час до початку холодів, щоб створити додатковий запас міцності.
План стійкості Києва передбачає не лише розвиток когенерації. Серед напрямів — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- та теплопостачання, розподілена теплова генерація та відновлення об'єктів, пошкоджених під час попередніх атак.
У результаті столиця поступово переходить від моделі, де значна частина системи залежить від великих централізованих об'єктів, до більш розподіленої та гнучкої енергетичної інфраструктури.
План досягти 200 МВт когенерації до кінця року — це не гарантія відсутності відключень узимку. Але це суттєвий додатковий рівень захисту, який може допомогти Києву вистояти навіть у разі нових ударів по енергетиці. Саме створення такого запасу міцності зараз є одним із головних завдань міської влади перед початком нового опалювального сезону.
