17 серпня з Сєвєродвінська вперше вийшла в море атомна субмарина спеціального призначення «Хабаровськ» проєкту 09851. Підводний човен розпочав заводські ходові випробування — етап, який мав відбутися значно раніше, адже його заклали ще в липні 2014 року.
Про початок випробувань повідомив канал Центру аналізу стратегій та технологій. Сам факт виходу субмарини в море привернув особливу увагу через її призначення. «Хабаровськ» — не звичайний підводний човен і навіть не класичний ракетоносець. Його головна роль пов'язана з російською системою «Посейдон» — одним із найбільш загадкових і суперечливих проєктів російського військового флоту.
Будували роками, а мали передати ще у 2020-му
Історія «Хабаровська» добре демонструє масштаб проблем, які виникають під час створення складної військової техніки. Контракт передбачав передачу субмарини замовнику ще у 2020 році. Проте замість цього проєкт затягнувся на роки, і лише тепер човен дійшов до заводських ходових випробувань.
Для військового корабля такого класу це принциповий момент. Після виходу в море фахівці мають перевірити роботу силової установки, систем управління, навігації, зв'язку та інших ключових компонентів. Попереду — цілий комплекс випробувань, а отже, сам факт виходу субмарини в море ще не означає її швидкого введення до бойового складу.
Водночас Росія явно розглядає «Хабаровськ» як стратегічно важливий корабель. Планується, що він увійде до складу Тихоокеанського флоту.
Шість «Посейдонів» під водою
Головна особливість проєкту 09851 — його спеціалізація. За оцінками аналітиків, «Хабаровськ» отримав шість пускових установок 2П39. Вони призначені для транспортування та запуску підводних апаратів 2М39 комплексу «Посейдон».
Саме ця зброя перетворює субмарину на особливий елемент російської ядерної концепції. На відміну від традиційних балістичних ракет, «Посейдон» замислювався як великий автономний підводний апарат із ядерною енергетичною установкою, здатний тривалий час рухатися під водою.
Конструкція «Хабаровська» також багато про що говорить. Кормова частина човна, включно з рушійною установкою та стернами, значною мірою повторює рішення, використані на атомних стратегічних ракетоносцях проєкту 955А «Борей-А». Це дозволяє використати вже відпрацьовані технічні рішення, але водночас підкреслює складність самої машини.
У Росії вже є перший носій
«Хабаровськ» не стане першим російським носієм «Посейдонів». До цього таким кораблем був атомний підводний човен спеціального призначення БС-329 «Бєлгород» проєкту 09852.
Російський флот отримав його 8 липня 2022 року. Спочатку «Бєлгород» будували як атомний підводний крейсер проєкту 949А, однак із 2012 року роботи продовжили вже за зміненим проєктом. У результаті субмарина отримала чотири установки для апаратів «Посейдон».
Таким чином, «Хабаровськ» має стати другим спеціалізованим носієм цієї системи, але його конструкція від самого початку створювалася саме під відповідне завдання.
Для таких човнів Росія також споруджує спеціальну інфраструктуру. На Камчатці, у бухті Крашенінникова, будується база для підводних човнів проєктів 09851 і 09852, а також судна забезпечення проєкту 20183. Це свідчить, що Москва розглядає «Посейдон» не як одиничний експеримент, а як окремий напрям військово-морської стратегії.
Що насправді являє собою «Посейдон»
Російська влада багато років представляє «Посейдон» як зброю, яка нібито має забезпечити стратегічний паритет із Заходом. Публічних достовірних даних про реальні можливості системи небагато, а частина заяв про її характеристики залишається непідтвердженою.
За оцінками аналітиків, довжина апарата може становити близько 20 метрів. Саме через значні розміри його неможливо розмістити на більшості звичайних підводних човнів, тому потрібні спеціальні носії.
Російські заяви також приписують «Посейдону» здатність занурюватися на дуже значні глибини — до 1000 метрів — і розвивати швидкість понад 100 вузлів. Теоретично поєднання великої глибини занурення, високої швидкості та автономності може істотно ускладнити виявлення такого апарата.
Найбільш тривожним аспектом є його потенційне ядерне оснащення. У різних оцінках потужність бойової частини називається від 2 до значно більших показників. Водночас найбільш екстремальні цифри, які раніше поширювалися навколо «Посейдона», нині багато експертів вважають малоймовірними.
Символ сили чи реальна загроза?
Вихід «Хабаровська» в море важливий не лише через появу нового підводного човна. Росія намагається створити зброю, яку складно вписати у традиційну систему стримування. Якщо заявлені характеристики «Посейдона» хоча б частково відповідають дійсності, йдеться про принципово інший підхід до доставки ядерного заряду.
Водночас між гучними заявами та реальною бойовою ефективністю лежить величезна дистанція. «Хабаровськ» лише почав ходові випробування, а отже, його можливості ще мають бути перевірені на практиці.
Проте сам факт появи другого спеціалізованого носія показує: Москва не відмовилася від ідеї створення підводної компоненти ядерного арсеналу нового типу. І тепер головне питання полягає не в тому, наскільки гучними є російські заяви про «суперзброю», а в тому, чи зможе Росія перетворити багаторічний і надзвичайно дорогий проєкт на справді працездатну систему.
