Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про зміну ставлення Анкари до перспективи вступу до Європейського Союзу. За його словами, Туреччина не закриває двері до членства в ЄС, однак тепер цей напрям більше не належить до головних пріоритетів держави.
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на німецьке агентство DPA.
«Європейський Союз не є для нас пріоритетом», — заявив Ердоган, водночас підкресливши, що Туреччина не відмовляється остаточно від перспективи приєднання до європейського блоку.
Ця заява може свідчити про черговий перегляд зовнішньополітичних орієнтирів Анкари. Туреччина десятиліттями намагалася наблизитися до ЄС, однак переговорний процес фактично зайшов у глухий кут.
Туреччина більше не хоче чекати на Європу
Відносини Туреччини з Європейським Союзом залишаються складними вже багато років. Анкара офіційно зберігає статус кандидата на вступ, проте процес переговорів регулярно стикається з політичними та правовими суперечностями.
Одним із ключових питань залишаються претензії європейських країн до стану демократії, верховенства права та дотримання прав людини в Туреччині.
Теперішня заява Ердогана фактично демонструє: Анкара більше не готова ставити європейську інтеграцію в центр своєї зовнішньої політики.
Водночас президент Туреччини не оголосив про остаточну відмову від членства. Це важлива деталь, адже формулювання Ердогана залишає можливість для подальшого розвитку відносин із Брюсселем.
На тлі критики через справу Імамоглу
Заява президента пролунала на тлі чергового загострення політичної ситуації всередині Туреччини.
Особливо гострою залишається справа Екрема Імамоглу — колишнього мера Стамбула та одного з найбільш помітних політичних суперників Ердогана.
Імамоглу перебуває під вартою, а проти нього висунуто низку серйозних звинувачень, серед яких корупція, відмивання коштів та створення злочинної організації.
Великий судовий процес над політиком привернув значну увагу як у самій Туреччині, так і за кордоном. Турецька опозиція вважає справу політично вмотивованою та звинувачує владу Ердогана у використанні судової системи для усунення головного політичного конкурента.
Саме питання демократії та верховенства права є одними з найболючіших у відносинах Анкари з Брюсселем.
Ще недавно Ердоган говорив зовсім інакше
Нинішня позиція турецького президента цікава ще й тому, що раніше він робив значно більш проєвропейські заяви.
У травні Ердоган наголошував, що майбутня архітектура Європи залишиться неповною без Туреччини.
Тобто Анкара не демонструє повного розриву з Європою. Навпаки, Туреччина продовжує підкреслювати власну важливість для європейської безпеки та міжнародної політики.
Однак при цьому турецьке керівництво дедалі виразніше показує, що не збирається будувати всю свою зовнішню стратегію навколо перспективи членства в ЄС.
Туреччина залишається важливою для Європи
Попри охолодження у питанні членства, стратегічне значення Туреччини для Європейського Союзу нікуди не зникло.
Країна має надзвичайно важливе географічне положення, контролює протоки між Чорним і Середземним морями та залишається членом НАТО.
Крім того, Анкара відіграє значну роль у питаннях безпеки, міграції, енергетики та війни Росії проти України.
Саме тому навіть за відсутності перспективи швидкого вступу Туреччини до ЄС Брюссель зацікавлений у підтримці робочих відносин з Анкарою.
У лютому 2026 року європейська комісарка з питань розширення Марта Кос відвідала Туреччину для поглиблення двосторонніх контактів. Тоді вона назвала країну важливим партнером ЄС, зокрема в контексті завершення війни в Україні.
Анкара шукає власний шлях
Заява Ердогана може бути сигналом того, що Туреччина дедалі активніше прагне позиціонувати себе як самостійний геополітичний центр, який співпрацює із Заходом, але не хоче повністю залежати від його політичних рішень.
Для Анкари членство в ЄС залишається можливістю, але вже не виглядає як головна стратегічна мета.
Це може дозволити турецькому керівництву одночасно зберігати зв'язки з Європою, залишатися важливим членом НАТО та розвивати відносини з іншими державами й регіонами.
Водночас остаточний розрив із європейським напрямом навряд чи відповідав би інтересам самої Туреччини. Економічні, політичні та безпекові зв'язки Анкари з Європою залишаються надто значними.
Тому нинішня заява Ердогана радше схожа не на закриття дверей перед ЄС, а на спробу показати: Туреччина більше не готова чекати біля цих дверей і будуватиме свою політику, виходячи насамперед із власних інтересів.
