Понад сім десятиліть після завершення Корейської війни на Корейському півострові досі немає мирного договору. Формально Північна та Південна Корея залишаються сторонами незавершеного конфлікту, який припинився лише завдяки перемир’ю. Тепер Сеул знову пропонує змінити цю ситуацію.
Президент Південної Кореї Лі Дже Йон закликав КНДР розпочати переговори про припинення стану війни. Про це він заявив у святковій промові з нагоди Дня визволення країни, повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.
За словами президента, настав момент, коли обидві держави мають безпосередньо сісти за стіл переговорів і домовитися про мир.
«Настав час покласти край стану війни», — заявив Лі.
Його слова мають особливе значення, оскільки йдеться не просто про черговий заклик до зниження напруженості. Президент Південної Кореї фактично запропонував перейти від багаторічного режиму перемир’я до політичного процесу, який міг би юридично оформити завершення війни.
Сеул готовий відмовитися від ідеї поглинання КНДР
Однією з найбільш важливих частин заяви Лі стала позиція щодо майбутнього Північної Кореї. Сеул заявив, що поважає нинішній статус КНДР і не прагне об’єднання шляхом анексії.
Президент також запевнив, що Південна Корея не має наміру здійснювати ворожі дії проти північнокорейського режиму.
Це важливий сигнал для Пхеньяна, який протягом десятиліть розглядає Південну Корею та її союз із США як одну з головних загроз власній безпеці.
Фактично Сеул намагається продемонструвати: переговори не обов’язково означатимуть спробу змінити політичний лад КНДР або поставити під загрозу існування її державних інститутів.
Однак проблема полягає в тому, що попередні пропозиції Південної Кореї після приходу Лі до влади не отримали позитивної відповіді з боку Пхеньяна.
Чому між Кореями досі немає миру
Корейська війна почалася у 1950 році й тривала до 1953-го. У результаті бойових дій загинули мільйони людей, а Корейський півострів фактично був розділений на дві держави з протилежними політичними системами.
У 1953 році сторони домовилися про припинення вогню. Але повноцінного мирного договору так і не підписали.
Саме тому формально конфлікт не був остаточно завершений. Між двома Кореями існує демілітаризована зона, а величезні військові сили по обидва боки кордону залишаються у стані постійної готовності.
Попри десятиліття, що минули після припинення активних бойових дій, Корейський півострів залишається одним із найбільш мілітаризованих регіонів планети.
Сеул хоче зменшити ризик нової війни
Південна Корея пропонує не обмежуватися одним мирним договором. Прем’єр-міністр країни закликав обидві держави взаємно поважати одна одну та відмовитися від непотрібної конфронтації.
Серед запропонованих кроків — зниження рівня ворожості не лише в політичних заявах, а й у правилах та інституціях, які регулюють відносини між сторонами.
У Сеулі також виступають за створення багаторівневої системи безпеки. Її мета — контролювати рівень напруженості, не допускати небезпечної ескалації та створити механізми, які дозволили б сторонам реагувати на кризи ще до того, як вони переростуть у військове зіткнення.
Такий підхід особливо важливий для регіону, де будь-яка серйозна помилка може мати масштабні наслідки.
Чи погодиться Пхеньян
Головне питання тепер полягає в тому, чи готова Північна Корея відповісти на пропозицію Сеула. Поки що Пхеньян не продемонстрував готовності прийняти попередні ініціативи південнокорейського керівництва.
Для КНДР питання безпеки режиму залишається ключовим. Пхеньян традиційно вкрай обережно ставиться до будь-яких пропозицій, які можуть передбачати зміни у відносинах між двома державами.
Водночас сама поява такого заклику свідчить про бажання Сеула змінити підхід до проблеми. Замість постійного очікування нового витка напруженості Південна Корея пропонує спробувати створити систему, в якій військове протистояння поступово поступиться місцем переговорам.
Чи стане ця ініціатива початком реального мирного процесу — залежить насамперед від реакції Пхеньяна. Але вперше за тривалий час Сеул чітко сформулював мету: не просто чергове перемир’я, а юридичне завершення війни, яка формально триває вже понад 70 років.
