Російські погрози знову заговорили мовою холоду, темряви та шантажу. 14 серпня Міноборони РФ опублікувало зображення безпілотників із промовистим підписом про «заморозку» України взимку. Така заява мала продемонструвати готовність Москви й надалі використовувати енергетику як інструмент тиску. Проте цього разу відповідь може бути не лише політичною.
Військовий експерт Сергій Грабський вважає, що російська енергосистема сама має серйозні вразливості. Причому для створення масштабних проблем не обов'язково атакувати найбільші міста чи цілеспрямовано бити по Москві. Значно важливішими можуть виявитися об'єкти, які забезпечують стабільність електромережі на величезній території РФ.
За словами експерта, особливу роль тут відіграють трансформатори. Їхнє пошкодження — це не просто короткочасне відключення електроенергії. Великий силовий трансформатор містить значний обсяг масла, необхідного для охолодження та ізоляції обладнання. Якщо воно загоряється, ліквідація наслідків може бути надзвичайно складною.
Грабський зазначає, що після займання трансформатор може горіти протягом тривалого часу. Водночас відновлення такого обладнання — це не питання кількох годин. Пошкоджений агрегат необхідно замінити або відремонтувати, а для цього потрібні відповідні фахівці, запчастини та логістика.
Саме тут виникає головна проблема російської глибинки. Величезна територія, великі відстані між населеними пунктами та залежність окремих регіонів від обмеженої кількості енергетичних вузлів роблять систему особливо чутливою до масштабних аварій.
Найстрашніше починається взимку
Якщо влітку тривале відключення електроенергії є серйозною проблемою, то взимку воно може перетворитися на кризу життєзабезпечення. Грабський звертає увагу на різницю кліматичних умов України та багатьох російських регіонів.
В Україні температура на рівні мінус 5–7 градусів уже створює значні труднощі для енергетичної системи та населення. У частині російських регіонів узимку температура може опускатися до мінус 20–30 градусів. За таких умов тривала відсутність електроенергії означає набагато більше, ніж темні квартири.
Зупинка насосних станцій може вдарити по водопостачанню. Перебої з електрикою здатні паралізувати каналізаційні системи, опалення, зв'язок та роботу підприємств. Якщо аварія затягується на кілька днів, проблема поступово виходить за межі енергетики й перетворюється на кризу всієї міської інфраструктури.
Особливо небезпечним є ефект доміно: один великий збій здатен створити навантаження на сусідні ділянки мережі, а їхня нестабільність — спричинити нові аварії. У результаті локальна проблема потенційно може поширюватися значно далі від місця первинного пошкодження.
Чому українська система має іншу специфіку
Грабський наголошує, що українська енергосистема історично формувалася з урахуванням надзвичайних сценаріїв. Її архітектура передбачає можливість маневрувати потужностями та використовувати різні варіанти забезпечення споживачів.
Це не означає, що українська енергетика невразлива. Навпаки, масштабні атаки вже продемонстрували, наскільки болючими можуть бути удари по критичній інфраструктурі. Але за тривалого протистояння система поступово адаптується: з'являються резервні рішення, альтернативні джерела живлення, генератори та нові механізми балансування.
Ситуація в окремих регіонах Росії, за оцінкою експерта, може бути іншою. Там великі відстані та менш щільна інфраструктура здатні суттєво ускладнити швидке відновлення пошкоджених об'єктів.
«Фламінго» і проблема російської ППО
Окремо Грабський звернув увагу на українську крилату ракету «Фламінго». За його словами, її поява на значній відстані від українського кордону може свідчити про проблеми російської протиповітряної оборони.
Експерт називає «Фламінго» виробом воєнного часу — відносно повільною повітряною ціллю з двигуном від старого літака. Саме її характеристики, які на перший погляд можуть здаватися недоліком, не обов'язково роблять ракету легкою мішенню.
Російська ППО, за оцінкою Грабського, не створює суцільного захисного купола над усією територією країни. Вона має осередковий характер, тобто прикриває насамперед найбільш важливі об'єкти. Через це величезні території залишаються менш захищеними.
І саме ця обставина може стати одним із ключових факторів у разі спроби завдати ударів по віддалених енергетичних об'єктах.
Дзеркальна відповідь на «заморозку»
У Центрі протидії дезінформації вже заявляли, що Україна може відповісти на російські погрози дзеркально. Йдеться не про абстрактну помсту, а про потенційну зміну логіки енергетичного протистояння.
Якщо Москва розраховує використати зиму як зброю проти українського населення, то сама російська інфраструктура може опинитися перед аналогічною загрозою. І для Росії наслідки можуть бути особливо важкими саме через масштаби території, клімат та залежність окремих регіонів від великих енергетичних вузлів.
Таким чином, питання полягає не лише в тому, чи здатна Україна завдати удару по російській енергетиці. Значно важливіше інше: чи готова російська система витримати тривалі перебої з електроенергією в умовах суворої зими?
І якщо відповідь буде негативною, тоді погроза «заморозити Україну» може виявитися небезпечною грою, наслідки якої Москва відчує далеко за межами фронту.
