Ситуація на східних підступах до Слов’янська та Краматорська може стати одним із найважчих випробувань для української оборони. Командир роти БпЛА 23-го штурмового полку у складі Другого корпусу Нацгвардії «Хартія» Юрій Бутусов заявив, що подальше просування російських військ у цьому районі створює загрозу поступової втрати ключових міст Донбасу.
На його думку, наслідки такої ситуації можуть вийти далеко за межі суто військового фронту. Втрата Слов’янська та Краматорська, переконаний Бутусов, може стати аргументом для нової хвилі міжнародного тиску на Україну з вимогою погодитися на невигідні умови завершення війни.
За словами Бутусова, російські війська намагаються закріпитися в лісі Чобіток та захопити інші панівні висоти на східній околиці Слов’янська. Саме ці позиції мають важливе тактичне значення, адже контроль над висотами дозволяє створювати сприятливіші умови для подальшого просування.
Якщо українські підрозділи будуть змушені залишити ці позиції, противник отримає додаткові можливості для розвитку наступальних дій. У такому випадку оборона Слов’янсько-Краматорської агломерації може поступово ускладнюватися.
Чому Слов’янськ і Краматорськ мають критичне значення
Слов’янськ і Краматорськ є одними з ключових міст української оборони на Донеччині. Їхнє значення визначається не лише розташуванням на карті.
Цей район є важливим вузлом оборони, через який проходять логістичні маршрути та зосереджені значні військові ресурси. Тому потенційна втрата цих міст означатиме не просто залишення чергових населених пунктів.
Саме тому Бутусов розглядає нинішні бої як частину значно масштабнішої битви за весь Донбас.
Він припускає, що серйозні територіальні втрати можуть мати і політичні наслідки. На його думку, США та європейські держави можуть знову зіткнутися з питанням необхідності тиску на Київ заради переговорів із Росією.
«Втрата Донбасу буде вагомим аргументом щодо неможливості змінити хід війни», — зазначив Бутусов, описуючи можливий сценарій.
Таким чином, він фактично пов’язує ситуацію на полі бою з майбутньою міжнародною позицією щодо України.
Бутусов назвав корпус, який, на його думку, може змінити ситуацію
Особливу роль у відбитті можливого наступу Бутусов відводить Третьому армійському корпусу під командуванням Андрія Білецького.
На його думку, саме цей корпус може отримати завдання організувати масштабну оборонну операцію на загрозливій ділянці фронту. Йдеться не лише про перекидання додаткових військових.
Бутусов вважає необхідним створити єдину систему управління, зосередити на напрямку надійні штурмові підрозділи, правильно організувати бойові порядки операторів безпілотників та забезпечити ефективну взаємодію різних складових Сил оборони.
Окремо він звернув увагу на досвід Третього корпусу на Лиманському напрямку. За словами Бутусова, там російським військам не вдалося суттєво просунутися, а тому напрацьовані підходи можна використати на інших небезпечних ділянках.
«Смуга відповідальності Білецького може розширитися», — вважає Бутусов.
Йдеться не лише про Слов’янськ
Бутусов наголошує, що проблема не обмежується одним містом. Російські війська здійснюють тиск одразу на широкій ділянці фронту, зокрема в напрямку Костянтинівки.
Тому, на його думку, недостатньо посилити лише один корпус, який відповідає за Слов’янськ. Він пропонує розглянути можливість передачі під єдине командування також сил, відповідальних за Костянтинівський напрямок.
Логіка такого підходу полягає у створенні цілісної системи оборони. Якщо окремі підрозділи діють у межах різних зон відповідальності без достатньої координації, противник може використовувати стики між ними та концентрувати зусилля там, де оборона виявляється слабшою.
На думку Бутусова, саме організація управління зараз може стати одним із ключових факторів, здатних вплинути на перебіг бойових дій.
Водночас його оцінка є особистою позицією, а реальна ситуація на фронті значно складніша й залежить від великої кількості факторів — від кількості резервів і боєприпасів до роботи розвідки, дронів, артилерії та здатності підрозділів утримувати ключові позиції.
Але головний сигнал Бутусова полягає в іншому: битва за Слов’янськ і Краматорськ може визначати не лише долю окремої ділянки фронту, а й умови, в яких Україна зустріне наступний етап війни. Якщо оборону вдасться стабілізувати, це може зірвати плани подальшого просування. Якщо ж українські сили будуть змушені відступати, ціна такого відступу може виявитися значно більшою, ніж втрата територій.
