Аномальна спека в Європі створила для Угорщини проблему, яку ще недавно складно було уявити: через падіння рівня Дунаю під загрозою опинилася робота єдиної в країні атомної електростанції. Влада змушена вживати нестандартних заходів, щоб зберегти достатню кількість води для охолодження реакторів.
Йдеться про АЕС «Пакш» — найбільший виробник електроенергії в Угорщині. Станція забезпечує близько 40% потреб країни в електроенергії, тому її тривале відключення стало б серйозним ударом не лише по енергосистемі, а й по економіці.
За інформацією Bloomberg, рівень Дунаю біля насосної установки станції почав зростати після того, як угорська влада вирішила затопити дві баржі. Їх використовують як частину комплексу заходів, покликаних утримати воду поблизу системи охолодження.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що біля насосної установки рівень води вже піднявся приблизно на один сантиметр. На перший погляд, цифра здається незначною, однак за критично низького рівня річки навіть кілька сантиметрів можуть мати принципове значення для роботи системи охолодження.
Водночас робітники споруджують підводний бар’єр, який має сповільнити течію та допомогти утримувати більший обсяг води в районі водозабору АЕС. Очікується, що протягом доби до місця робіт доставлять близько 5 тисяч тонн каменю.
Спека перетворює Дунай на загрозу для енергетики
Проблема «Пакшу» є частиною значно масштабнішої ситуації. Надзвичайно спекотна погода та тривала посуха скорочують водні ресурси в різних країнах Європи. Рівень річок падає, змінюються їхні потоки, а це безпосередньо впливає на роботу енергетичних об’єктів.
Для атомних електростанцій річки мають особливе значення. Реактори виробляють величезну кількість тепла, і навіть після зупинки реактора обладнання потребує охолодження. Якщо природного джерела води недостатньо, експлуатація станції стає дедалі складнішою.
Саме тому ситуація навколо «Пакшу» набагато серйозніша, ніж звичайна проблема з виробництвом електроенергії.
Наразі станція виробляє близько 485 мегаватів. Це лише приблизно чверть від її загальної потужності, яка становить близько 2 тисяч мегаватів. Причина — обмеження, пов’язані з низьким рівнем води та необхідністю забезпечити безпечні умови роботи.
За прогнозами, на початку наступного тижня ситуація може погіршитися. Рівень Дунаю здатний впасти настільки, що доведеться відключити одну з двох турбін, які зараз працюють.
Якщо вода продовжить відступати, під загрозою може опинитися вже вся станція.
Відключення АЕС коштуватиме Угорщині мільйони
Для Угорщини це означатиме не просто тимчасове скорочення генерації. Відсутність «Пакшу» різко збільшить навантаження на енергосистему країни та змусить компенсувати дефіцит за рахунок імпорту електроенергії.
Особливо гостро проблема може проявитися у вечірні години, коли попит на електроенергію зростає. Додатковий імпорт означатиме і суттєві фінансові витрати.
За оцінкою угорського прем’єра, перебування станції в автономному режимі протягом одного місяця коштуватиме щонайменше 50 мільярдів форинтів — близько 159 мільйонів доларів. І це без урахування можливих збитків підприємств, які можуть зіткнутися з обмеженнями енергопостачання.
Тому боротьба за кілька сантиметрів води біля «Пакшу» фактично перетворилася на боротьбу за стабільність значної частини угорської енергосистеми.
Ситуація також демонструє нову проблему, з якою дедалі частіше стикається європейська енергетика. Зміна кліматичних умов впливає не лише на сільське господарство, транспорт чи водопостачання. Тривалі періоди спеки та посухи безпосередньо зачіпають критичну інфраструктуру.
АЕС, які десятиліттями будували біля великих річок, розраховуючи на стабільні водні ресурси, тепер можуть опинитися перед зовсім іншою реальністю.
У випадку з «Пакшем» Угорщина поки намагається виграти час за допомогою барж, каменю та підводного бар’єра. Але якщо Дунай продовжить міліти, інженерні рішення матимуть свої межі.
І тоді проблема однієї атомної електростанції може перетворитися на масштабне випробування для всієї енергетичної системи країни.
