Українські експортери почали частково змінювати логістичні маршрути через загрози для роботи морського коридору в Чорному морі. Частину пшениці та інших вантажів поступово переорієнтовують на Дунайські порти, однак масштабного переходу на альтернативні шляхи поки не відбулося.
Про це повідомляє Асоціація міжнародних експедиторів України.
За словами представників галузі, трейдери наразі займають обережну позицію та не готові повністю компенсувати втрату морського експорту дорожчими варіантами доставки. Більшість компаній очікують на можливе відновлення стабільної роботи українських портів.
Дунай почав приймати більше вантажів
На Дунаї вже з’явилися перші ознаки активізації. Частину зернових вантажів та іншої продукції почали поступово спрямовувати через річкові маршрути.
Однак експерти наголошують, що Дунай не здатен повністю замінити можливості портів Великої Одеси.
У 2024 році порти Великої Одеси перевалили майже 97,2 млн тонн вантажів. У середньому це становило близько 8,1 млн тонн щомісяця.
Саме такі обсяги демонструють, наскільки важливим для української економіки залишається морський напрямок.
Навіть за умови збільшення роботи Дунайських портів та інших маршрутів повністю компенсувати втрату чорноморського експорту буде складно.
Сухопутні маршрути мають обмежені можливості
Альтернативою морю залишаються залізничні та автомобільні перевезення через країни Європейського Союзу.
Однак ці напрямки мають значні обмеження через пропускну здатність прикордонних переходів та інфраструктури.
За оцінками аналітиків Barva Invest, максимальний рівень щомісячних відвантажень через західні сухопутні маршрути становить приблизно 900 тисяч тонн.
Це значно менше за обсяги, які раніше забезпечували морські порти.
Крім того, сухопутна логістика є дорожчою, що безпосередньо впливає на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.
Дунай також має власні ризики
Попри те, що Дунай став одним із головних альтернативних напрямків, він також має низку обмежень.
За інформацією Ukrainian Shipping Magazine, потенційно цей маршрут може забезпечувати перевезення до 1,3 млн тонн вантажів на місяць.
Однак його можливості залежать від багатьох факторів.
Серед основних проблем:
обмеження за осадкою суден через зниження рівня води;
складна ситуація в районі гирла Бистре, де глибина становить близько 5,5 метра;
вразливість окремих транспортних об’єктів;
нестача флоту після тривалого простою.
Тобто навіть збільшення навантаження на Дунай не гарантує стабільної заміни морського експорту.
Констанца може стати важливим партнером для України
Ще одним потенційним напрямком для українських вантажів залишається румунський порт Констанца.
У періоди загострення ситуації з українськими портами цей маршрут уже відігравав важливу роль у збереженні експорту.
Однак порт також має власні сезонні навантаження.
Українські вантажі будуть змушені конкурувати за:
баржі;
складські потужності;
залізничну інфраструктуру;
час обробки вантажів.
Тому навіть цей напрямок має обмеження і не може миттєво замінити українські морські порти.
Морський коридор опинився під тиском атак
Ситуація з експортною логістикою загострилася після того, як рух суден до українських чорноморських портів був призупинений через загрозу нових атак.
Станом на 23 липня вхід суден до портів України було обмежено.
Цьому передували тривалі удари по портовій інфраструктурі, які створили додаткові ризики для судноплавства та роботи компаній.
Через посилення загроз міжнародні перевізники також почали переглядати свою діяльність.
Зокрема, компанія Maersk призупинила частину сервісів у Чорноморському порту через ризики, пов’язані з ударами по портовій інфраструктурі.
Українські експортери очікують на стабілізацію ситуації
Попри появу альтернативних маршрутів, український експорт поки не здійснює різкого переходу на нові напрямки.
Більшість трейдерів намагаються зберегти можливість повернення до морського експорту, оскільки саме він залишається найбільш ефективним і масштабним способом доставки українських товарів на світові ринки.
Найближчим часом ключовим питанням залишатиметься безпека морського коридору та здатність України підтримувати стабільну роботу портів.
Від цього залежить не лише експорт зерна, а й загальна економічна стійкість країни, надходження валютної виручки та позиції України на глобальному продовольчому ринку.
