Блокада Росією українських портів Великої Одеси вже почала завдавати серйозної шкоди аграрному сектору України. Фермери, які роками забезпечували значну частину валютних надходжень держави, зіткнулися з різким падінням закупівельних цін на зерно та ризиком величезних фінансових втрат.
За словами засновника групи компаній Prime, паливного експерта Дмитра Льоушкіна, ситуація на зерновому ринку стала критичною: вартість української пшениці на внутрішньому ринку впала у кілька разів порівняно з очікуваннями виробників.
«Замість очікуваних 250–300 доларів за тонну пшениці аграріям пропонують максимум 70–80 доларів. У деяких регіонах — близько 100 доларів за тонну. Це приблизно 3500–4800 гривень за тонну залежно від місця та якості. Водночас фермери планували продавати зерно по 10–12 тисяч гривень», — зазначив експерт.
Таке падіння вартості означає, що багато господарств можуть не лише втратити очікуваний прибуток, а й зіткнутися з проблемою покриття власних витрат. Адже аграрний цикл потребує значних вкладень: закупівлі насіння, пального, добрив, ремонту техніки та оплати праці сезонних працівників.
Чому блокада портів стала ударом по аграріях
Україна традиційно входить до числа найбільших експортерів зернових культур у світі. Значна частина продукції відправлялася морськими шляхами через порти Одеської області, адже саме цей маршрут дозволяв перевозити великі обсяги швидко та відносно дешево.
Однак після припинення нормальної роботи морських експортних каналів аграрії були змушені шукати альтернативні способи доставки продукції за кордон.
За словами Дмитра Льоушкіна, Україні доведеться повертатися до логістичної моделі, яка використовувалася у 2022 році, коли значну частину зерна перевозили через сухопутні кордони, Польщу, Румунію та дунайські порти.
Але цього разу ситуація може бути значно складнішою.
«У 2022 році все вивозили через Польщу та Румунію. Це призвело до протестів на польському кордоні. Тоді певний час ці вантажі пропускали, а потім почалися блокування. Цього разу вони вже просто можуть не пустити українську пшеницю», — заявив експерт.
Головна проблема полягає в тому, що європейські транспортні напрямки мають обмежені можливості. Вони не розраховані на постійне перевезення тих обсягів зерна, які раніше проходили через морські термінали.
Європейські маршрути можуть не витримати нового навантаження
Коли морські шляхи працюють стабільно, великі судна можуть перевозити десятки тисяч тонн продукції за один рейс. Альтернативні сухопутні маршрути значно дорожчі та потребують більше часу.
Крім того, українська аграрна продукція вже раніше ставала причиною напруження серед європейських фермерів. Збільшення поставок зерна через сусідні країни призводило до протестів і вимог обмежити імпорт.
Тому, якщо морський експорт залишатиметься заблокованим протягом тривалого часу, Україна може зіткнутися одразу з кількома проблемами:
падінням доходів аграріїв;
скороченням валютної виручки;
зростанням вартості перевезень;
переповненням внутрішніх елеваторів;
зменшенням можливостей для майбутньої посівної кампанії.
Для економіки країни аграрний сектор має стратегічне значення, адже саме експорт сільськогосподарської продукції є одним із головних джерел надходження іноземної валюти.
Дунай залишається головним порятунком, але має серйозні обмеження
Одним із ключових альтернативних напрямків залишаються дунайські порти України. За останні роки їхня інфраструктура суттєво розвинулася: збільшилися потужності портів Ізмаїла, покращилася дорожня мережа та розширилися можливості перевезень через Молдову і румунський порт Констанца.
Однак навіть цей маршрут має серйозні проблеми.
За словами Льоушкіна, однією з головних перешкод зараз є низький рівень води у Дунаї.
«Зараз немає води в Дунаї. Треба чекати дощів, інакше це ніяк не вирішити. Щоб Дунай знову нормально запрацював», — пояснив експерт.
Мілководдя не дозволяє повністю завантажувати великі судна. Через це перевізники змушені використовувати менші кораблі або зменшувати обсяги вантажів, що суттєво підвищує собівартість транспортування.
Для аграріїв це означає ще одну проблему: навіть якщо зерно вдається вивезти, витрати на логістику можуть значно зменшити кінцевий прибуток.
Фермери вже відчувають наслідки зупинки експорту
Раніше президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко заявляв, що припинення морського експорту сільськогосподарської продукції може призвести до значних збитків для фермерів.
За його словами, якщо ситуація з експортом не зміниться протягом кількох місяців, наслідки можуть стати критичними для значної частини виробників.
Аграрії залежать не лише від поточних цін, а й від стабільності всієї експортної системи. Якщо продукція не може своєчасно залишити країну, фермери змушені зберігати великі обсяги зерна, що потребує додаткових витрат і створює ризики втрати якості продукції.
Крім того, падіння закупівельних цін впливає на майбутні рішення виробників. Частина господарств може бути змушена скорочувати посівні площі або зменшувати інвестиції у виробництво.
Економічний ефект може вийти далеко за межі агросектору
Проблеми з експортом зерна зачіпають не лише фермерів. Зниження доходів аграріїв відбивається на всій економіці: скорочується попит на пальне, техніку, добрива та послуги, пов’язані із сільським господарством.
Крім того, зменшення експортної виручки впливає на валютний ринок і державні доходи.
Саме тому блокада морських маршрутів розглядається не просто як проблема транспортної галузі, а як фактор, здатний вплинути на економічну стабільність країни.
Поки Україна намагається розширювати альтернативні шляхи експорту та зміцнювати дунайський напрямок, аграрії залишаються у найбільш вразливому становищі. Їхні доходи безпосередньо залежать від того, наскільки швидко вдасться відновити стабільні канали вивезення продукції.
Ситуація з українським зерном показує, наскільки важливу роль для економіки мають морські маршрути. Без них навіть один із найпотужніших секторів країни може опинитися перед масштабною кризою, наслідки якої відчуватимуться ще довго.
