Південна Корея поки не готова змінювати свою політику щодо постачання Україні летального озброєння, попри активізацію військової співпраці між Північною Кореєю та Росією.
У Сеулі визнають, що військова взаємодія Пхеньяна і Москви становить серйозну загрозу для безпеки Південної Кореї. Однак навіть на тлі повідомлень про можливе відправлення нових північнокорейських військових до Росії уряд країни продовжує дотримуватися обережної позиції.
Україна, зі свого боку, розраховує на допомогу Південної Кореї насамперед у сфері протиповітряної оборони та інших військових можливостей.
Проте Сеул наразі готовий говорити переважно про гуманітарну та невійськову підтримку.
Чому Південна Корея відмовляється від постачання зброї
Високопоставлений представник південнокорейського Міністерства закордонних справ заявив, що передача оборонних матеріалів будь-якій державі здійснюється відповідно до внутрішнього законодавства країни.
За його словами, уряд Південної Кореї вже запропонував Україні допомогу в низці напрямків.
Йдеться про енергетику, інфраструктуру, охорону здоров'я та освіту.
Сеул також заявляє про готовність продовжувати підтримувати Україну у відновленні та післявоєнній відбудові.
Однак питання летальної зброї залишається значно складнішим.
Фактично Південна Корея дотримується політики, за якої Києву надається гуманітарна та економічна допомога, але постачання озброєнь, які можуть безпосередньо використовуватися на полі бою, залишається обмеженим.
І саме це є головною перешкодою для поглиблення військової співпраці між Києвом і Сеулом.
Україна просить передусім системи ППО
Позиція Південної Кореї особливо важлива через те, що Україна зацікавлена не лише в наступальному озброєнні.
Однією з ключових потреб залишається протиповітряна оборона.
Російські ракетні та дронові атаки створюють постійне навантаження на українську систему ППО. Для захисту міст, енергетичних об'єктів, військових підприємств та іншої критичної інфраструктури потрібні не тільки самі комплекси, а й велика кількість ракет-перехоплювачів.
Південна Корея має розвинений військово-промисловий комплекс і виробляє сучасні системи озброєнь, тому потенційно могла б стати важливим партнером України.
Саме тому Київ зацікавлений у розширенні співпраці.
Однак для Сеула це питання має не лише військовий, а й юридичний та політичний вимір.
Зеленський закликав Сеул активніше діяти
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея готується до додаткового розгортання своїх військових у Росії.
За його словами, йдеться про можливе відправлення від 30 до 50 тисяч північнокорейців.
Українська сторона вважає, що така ситуація має стати додатковим аргументом для Південної Кореї щодо поглиблення співпраці з Києвом.
Зеленський наголошував, що Північна Корея отримує від співпраці з Росією досвід ведення сучасної війни.
Це створює потенційну загрозу не лише для України.
Пхеньян може отримувати практичний досвід використання сучасних систем озброєння, вивчати тактику застосування дронів, артилерії та інших засобів на полі бою.
Для Південної Кореї це особливо чутливе питання, оскільки Пхеньян є її безпосереднім військовим противником.
Сеул визнає загрозу з боку Пхеньяна
Південнокорейський чиновник фактично погодився з оцінкою Києва щодо небезпеки військового партнерства між КНДР і Росією.
Він заявив, що військова співпраця Пхеньяна з Москвою безпосередньо стосується безпеки Південної Кореї.
Крім того, у Сеулі вважають, що така взаємодія порушує відповідні резолюції Організації Об'єднаних Націй.
Позиція уряду Південної Кореї полягає в тому, що військова співпраця між КНДР і Росією має бути припинена.
Однак визнання загрози поки не означає готовності Сеула перейти до постачання летальної зброї Україні.
Саме тут і виникає головний парадокс.
Південна Корея бачить у діях Північної Кореї безпосередню загрозу власній безпеці, але водночас не готова повністю відмовлятися від існуючих юридичних обмежень щодо експорту озброєнь у зону війни.
Конституція та внутрішнє законодавство стримують Сеул
Сам Володимир Зеленський визнавав, що Південна Корея має правові обмеження.
За його словами, Україна розуміє цю проблему, однак хотіла б налагодити глибшу співпрацю із Сеулом.
Українські та південнокорейські дипломати продовжують контакти.
Таким чином, питання не закрите остаточно, але швидкого рішення очікувати складно.
Для Сеула важливо не лише оцінювати ситуацію з точки зору міжнародної політики, а й враховувати власні закони та внутрішні політичні ризики.
Будь-яке рішення про передачу летальної зброї Україні може стати серйозною зміною південнокорейської політики.
Парадокс Корейського півострова
Найбільш незвичною в цій ситуації є сама геополітична картина.
Північна Корея фактично бере участь у війні на боці Росії, відправляючи військових та підтримуючи Москву озброєнням.
Південна Корея при цьому підтримує Україну політично та гуманітарно, але залишається обережною щодо військової допомоги.
Тобто дві держави Корейського півострова опинилися по різні боки найбільшого військового конфлікту в Європі після Другої світової війни, але рівень їхньої безпосередньої залученості кардинально відрізняється.
Пхеньян отримує можливість перевіряти свої військові можливості у реальних бойових умовах.
Сеул же змушений спостерігати за цим процесом і паралельно оцінювати, як отриманий Північною Кореєю досвід може бути використаний у майбутньому проти самої Південної Кореї.
Чим небезпечна участь КНДР у війні
Для України проблема полягає не лише в кількості військових, яких може направити Пхеньян.
Важливішим може бути довгостроковий ефект.
Північна Корея протягом десятиліть готувалася до можливого конфлікту на Корейському півострові, однак її військові можливості значною мірою оцінювалися за результатами навчань і випробувань.
Тепер у частини її військових може з'явитися реальний бойовий досвід.
Війна дає можливість перевіряти тактику, виявляти слабкі місця та отримувати інформацію про сучасні системи озброєнь.
Саме тому Сеул розглядає військову співпрацю Пхеньяна з Москвою як безпосередню загрозу власній безпеці.
Нових військових КНДР можуть використати на різних напрямках
Українські експерти також попереджають, що нові північнокорейські військові можуть бути використані Росією не лише на вже відомих напрямках.
Військовий експерт Іван Ступак припускав, що одним із потенційних сценаріїв може стати їхнє використання на північному напрямку.
Зокрема, він згадував Чернігівську область як один із можливих варіантів створення додаткової напруги.
Водночас експерт наголошував, що українські військові за роки війни отримали значний досвід протидії різним тактикам і активно використовують безпілотні системи.
Тому поява додаткового контингенту КНДР не означає автоматичного отримання Росією вирішальної переваги.
Але вона створює додаткове навантаження на українські сили та змушує Київ враховувати нові сценарії розвитку ситуації.
Північна Корея отримує вигоду від війни
Окремо міжнародні аналітики звертають увагу на економічну складову співпраці Пхеньяна та Москви.
Раніше Bloomberg повідомляв про значні економічні вигоди, які отримує режим Кім Чен Ина завдяки підтримці Росії.
Аналітики також вказували, що Північна Корея опинилася у значно сильнішій позиції, ніж у попередні десятиліття.
Для Пхеньяна співпраця з Москвою може означати не лише фінансові ресурси.
Це також можливість отримувати технології, військовий досвід та політичну підтримку.
У результаті війна в Україні стає для Північної Кореї фактором, який потенційно може посилювати її позиції на міжнародній арені.
Чи може Сеул змінити позицію?
Повністю виключати зміну політики Південної Кореї не варто.
Якщо військова співпраця КНДР і Росії продовжить розширюватися, а кількість північнокорейських військових у Росії зростатиме, тиск на Сеул також може посилитися.
Південній Кореї доведеться оцінювати, наскільки небезпечним є отримання Пхеньяном бойового досвіду.
Водночас будь-яке рішення про передачу зброї Україні вимагатиме подолання внутрішніх юридичних і політичних бар'єрів.
Тому найближчим часом більш реалістичним сценарієм залишається продовження гуманітарної, економічної та відновлювальної допомоги Україні.
А питання військових поставок, особливо летальної зброї та систем ППО, залишатиметься предметом дипломатичних переговорів.
Ситуація може змінитися через дії Пхеньяна
Для України головне питання полягає в тому, наскільки далеко готові зайти КНДР і Росія у військовій співпраці.
Якщо Пхеньян і надалі відправлятиме військових, розширюватиме постачання боєприпасів і отримуватиме натомість технології та бойовий досвід, загроза для Південної Кореї об'єктивно зростатиме.
У такому випадку Сеул може опинитися перед складним вибором.
З одного боку — традиційна політика невтручання у вигляді постачання летальної зброї.
З іншого — дедалі очевидніший факт, що Північна Корея сама стає активним учасником міжнародного військового протистояння.
Саме тому нинішня позиція Південної Кореї може бути не остаточною.
Поки Сеул обмежується гуманітарною та економічною підтримкою України, але продовжує уважно стежити за розвитком військової співпраці між КНДР і Росією.
І якщо масштаби цієї співпраці суттєво зростуть, питання про зброю для України може знову опинитися в центрі уваги південнокорейського уряду.
