Публічний конфлікт між Національним банком України та Укрпоштою набуває значно серйознішого масштабу. За даними розслідування «Економічної правди», за суперечкою навколо діяльності державного поштового оператора можуть стояти не лише розбіжності щодо створення поштового банку, а й результати перевірки, яка виявила масштабні операції з готівкою та суттєві проблеми у сфері фінансового моніторингу.
Йдеться про майже 11,9 млрд грн готівкових коштів, які Укрпошта приймала від компаній у період із січня 2022 року до кінця липня 2023 року. Особливу увагу регулятора привернула структура цих операцій: приблизно 11,4 млрд грн, або 95,8% усієї суми, надійшли лише від шести компаній.
За інформацією, наведеною у розслідуванні, серед них були «Мєтапей», «Пейбокс», «Електрум пеймент сістем», «Глобалмані», «ФК «Контрактовий дім» та «Свіфт гарант».
Мільярди готівки, які викликали запитання
Найбільша претензія НБУ, як зазначається у матеріалі, стосується не самого факту роботи з готівкою, а того, як саме Укрпошта контролювала походження цих коштів.
Регулятор дійшов висновку, що поштовий оператор не здійснював належних процедур фінансового моніторингу. Зокрема, не було достатньої перевірки джерел походження значних сум та ризиків, які могли бути пов'язані з відповідними операціями.
Особливо дивним для перевіряльників виявився маршрут грошей. Значну частину готівки Укрпошта отримувала у західних регіонах України, після чого ці кошти не використовувалися безпосередньо для звичних поштових операцій чи виплат населенню. Їх інкасували та зараховували на банківські рахунки оператора, зокрема через відділення Ощадбанку.
Для регулятора така схема стала сигналом, який вимагав додаткового аналізу.
Операції, які складно пояснити звичайною логікою
Під час детальнішої перевірки НБУ, за даними журналістів, виявив цілу низку обставин, які могли свідчити про нетиповий характер операцій.
Частину готівки компанії нібито передавали у час, коли відділення Укрпошти офіційно не працювали — вночі або рано-вранці. В інших випадках одна й та сама людина протягом одного дня доставляла гроші до різних відділень у кількох областях. Фізична можливість здійснити такі поїздки у зазначені строки також викликала запитання.
Окремо увагу привернули операції з платіжними терміналами. З деяких ПТКС протягом одного дня могли кілька разів вилучати значні обсяги готівки.
Кожен із таких епізодів окремо ще не доводить незаконність коштів. Але їх сукупність, особливо на тлі багатомільярдного обороту, стала підставою для серйозних претензій з боку фінансового регулятора.
Укрпошта ще й недоотримала мільйони?
Не менш показовим питанням стала комісія за приймання готівки.
За інформацією «Економічної правди», стандартна комісія Укрпошти за відповідну послугу становила 0,2%. Водночас для шести згаданих компаній застосовувалися значно нижчі ставки — від 0,001% до 0,1%.
На операціях із цими товариствами поштовий оператор фактично отримав близько 8,7 млн грн. Водночас розрахунки НБУ показали: за стандартної ставки комісії потенційний дохід міг становити приблизно 22,8 млн грн.
Тобто питання полягає не тільки в тому, звідки походили кошти і наскільки якісно проводився фінансовий контроль. Виникає й інше: чому державна компанія погоджувалася на настільки низьку оплату за операції з багатомільярдними обсягами?
Конфлікт із керівництвом виходить на новий рівень
На цьому тлі особливого значення набуває рішення НБУ щодо генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського.
Наприкінці червня Національний банк зобов'язав державну компанію звільнити керівника, заявивши про його невідповідність вимогам щодо професійної придатності. На виконання рішення регулятор надав п'ять робочих днів.
Однак, як зазначається у матеріалі, Смілянський продовжує очолювати Укрпошту.
Саме тому нинішнє протистояння вже складно сприймати як звичайну суперечку між державним підприємством та регулятором. За ним стоять питання про контроль багатомільярдних грошових потоків, ефективність внутрішніх процедур, відповідальність посадових осіб та здатність державних компаній протистояти фінансовим ризикам.
Водночас важливо наголосити: виявлені регулятором порушення фінансового моніторингу самі по собі не означають автоматичного доведення факту кримінального відмивання коштів. Остаточні висновки щодо походження грошей, можливих злочинів та винних осіб мають ґрунтуватися на відповідних розслідуваннях і доказах.
Проте масштаб цифр — майже 12 млрд грн — робить ситуацію надзвичайно серйозною. Якщо претензії НБУ будуть підтверджені у повному обсязі, йтиметься не просто про технічні недоліки у роботі фінансового контролю. Це стане питанням того, як у державній компанії роками могли проходити операції на мільярди гривень без належної уваги до їхнього походження та ризиків.
І саме відповідь на це питання тепер може визначити подальшу долю як керівництва Укрпошти, так і її відносин із Національним банком.
