Президент США Дональд Трамп зробив різку заяву щодо Оману на тлі загострення ситуації навколо Ірану та стратегічно важливої Ормузької протоки. Американський лідер заявив, що Сполучені Штати можуть завдати ударів по Оману, якщо країна стане на заваді Вашингтону у врегулюванні конфлікту з Тегераном.
Про це Трамп сказав в інтерв’ю Fox News.
«Якщо Оман буде заважати, ми їх розбомбимо до біса», – заявив американський президент.
Ця фраза прозвучала на тлі переговорів, які Іран веде з Оманом щодо можливого відновлення роботи Ормузької протоки. Для світової економіки цей водний шлях має надзвичайне значення, адже через нього проходить значна частина світових поставок нафти та інших енергоносіїв.
Чому Оман опинився в центрі конфлікту
Оман традиційно відіграє роль посередника у складних відносинах між Іраном та західними державами. Саме тому переговори щодо майбутнього Ормузької протоки за його участю можуть мати принципове значення.
Минулого тижня в Ірані повідомляли про переговори з Оманом щодо того, як забезпечити повторне відкриття протоки. Однак тепер будь-які дипломатичні зусилля опинилися в тіні жорсткої заяви американського президента.
Трамп водночас підтвердив, що його адміністрація встановила прямий канал зв’язку з Корпусом вартових Ісламської революції – однією з найвпливовіших сил Ірану. При цьому президент США дав зрозуміти, що не має наміру поспішати із завершенням конфлікту.
«Вони добре грають у покер, але вони вмирають. У мене немає графіка. Я не поспішаю», – сказав Трамп.
Його слова свідчать про те, що Вашингтон поки не встановив чітких часових рамок для завершення протистояння. Навпаки, американська адміністрація намагається зберегти максимальний простір для тиску на Тегеран.
Що відбувається з Ормузькою протокою
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Вона з'єднує Перську затоку з Оманською затокою та Індійським океаном. Через вузький водний коридор проходять великі обсяги нафти та зрідженого природного газу.
Саме тому будь-яке тривале блокування протоки здатне спричинити серйозні наслідки далеко за межами Близького Сходу. Обмеження судноплавства може призвести до перебоїв із поставками енергоносіїв, зростання цін на нафту та посилення інфляційного тиску в різних країнах.
Тегеран, зі свого боку, демонструє готовність використовувати протоку як важіль впливу. Іранські представники заявляли, що контроль над нею залишається за Тегераном, а рішення про відкриття або закриття водного шляху ухвалюватиме саме іранська влада.
Представник іранського Міністерства закордонних справ заявляв, що Ормузька протока «належала Ірану, належить Ірану і залишиться іранською».
Трамп уже робив гучні заяви щодо протоки
Нова погроза Оману прозвучала невдовзі після іншої резонансної заяви Трампа. Раніше президент США говорив, що після завершення війни з Іраном може проголосити Ормузьку протоку американською територією.
Ця заява викликала гостру реакцію в Тегерані. Іранська сторона дала зрозуміти, що не збирається відмовлятися від контролю над стратегічним водним шляхом і допускає продовження його блокади.
Водночас Reuters зазначало, що залишається незрозумілим, наскільки серйозно Трамп ставився до своєї заяви про можливе проголошення протоки територією США та чи означала вона реальну зміну американської політики.
Тепер риторика американського президента стала ще жорсткішою. Погроза завдати ударів по Оману, який сам не є стороною прямого конфлікту, потенційно може створити новий дипломатичний фронт.
Чим це загрожує світу
Ситуація навколо Ормузької протоки має значення не лише для США, Ірану чи країн Перської затоки. Через цей район проходять життєво важливі торговельні маршрути, тому будь-яка ескалація може швидко відобразитися на світових енергетичних ринках.
Якщо протока залишатиметься закритою або її робота буде суттєво обмежена, перевізникам доведеться шукати альтернативні маршрути. Це означатиме довші поставки, вищі витрати та потенційно дорожчі енергоносії.
Найбільша небезпека полягає в тому, що дипломатичне протистояння поступово перетворюється на гру з дедалі вищими ставками. Іран наполягає на своєму контролі над протокою, США вимагають забезпечити вільне судноплавство, а Оман намагається залишатися посередником.
Після останньої заяви Трампа ситуація стала ще напруженішою. Тепер будь-який крок Оману щодо Ормузької протоки може сприйматися Вашингтоном крізь призму американських вимог.
Чи залишиться жорстка заява Трампа лише елементом політичного тиску, чи ситуація справді перейде до нового рівня конфронтації – поки невідомо. Але очевидно одне: боротьба за Ормузьку протоку вже вийшла далеко за межі регіонального конфлікту і може мати наслідки для всієї світової економіки.
