Сенат США зробив гучний крок у напрямку посилення економічного тиску на Росію, але разом із цим ухвалив документ, який може створити зовсім іншу проблему — надмірне розширення повноважень президента Сполучених Штатів у сфері мит і міжнародної торгівлі.
Йдеться про законопроєкт, покликаний змусити Володимира Путіна відмовитися від продовження війни проти України. 7 серпня його підтримали 86 сенаторів, тоді як 11 виступили проти. Такий результат став рідкісним проявом двопартійної підтримки України у Вашингтоні на тлі гострих політичних суперечностей.
Однак британське видання The Economist звернуло увагу на положення документа, яке може мати далекосяжні наслідки не лише для Росії, а й для самої американської економіки та глобальної торгівлі.
Санкції можуть вдарити не лише по Росії
Головна мета законопроєкту — посилити тиск на російське керівництво, енергетичний сектор, фінансові установи та інші структури, які допомагають Москві продовжувати війну.
Автори документа виходять із того, що традиційні санкції не змогли змусити Кремль змінити свою політику. Росія продовжує знаходити способи обходити обмеження, зокрема завдяки так званому «тіньовому флоту» танкерів, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
Тому сенатори запропонували новий механізм: бити не лише безпосередньо по Росії, а й по країнах, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити запроваджені обмеження.
Законопроєкт передбачає можливість встановлення мит до 100% на товари з країн, які є великими покупцями російських енергоресурсів. Аналогічні заходи можуть застосовуватися до держав, які сприяють обходу санкцій.
На перший погляд, це виглядає як потужний інструмент тиску. Але саме тут, на думку The Economist, виникає головна проблема.
Чому Трампу можуть дати занадто багато свободи
Документ передбачає значні повноваження президента США щодо встановлення, зміни або скасування тарифних обмежень.
Зокрема, американський президент зможе скасувати мита, якщо вирішить, що це відповідає «національним інтересам США». Також він матиме можливість змінювати обмеження залежно від того, як конкретна країна поводиться щодо імпорту або транзиту російської нафти та газу.
Саме формулювання «національний інтерес» викликає найбільше запитань у журналістів The Economist.
Видання фактично попереджає, що Конгрес може створити інструмент, який дозволить главі держави отримати надзвичайно широкий простір для самостійного ухвалення торговельних рішень.
Особливо гостро це питання звучить у контексті Дональда Трампа, який уже неодноразово використовував тарифну політику як один із головних інструментів зовнішньої та економічної політики США.
The Economist нагадує: адміністрація Трампа вже намагалася отримати можливість одноосібно вводити масштабні мита, посилаючись на економічну надзвичайну ситуацію. У лютому Верховний суд США відхилив таке юридичне обґрунтування.
Тепер, на думку видання, новий законопроєкт потенційно може частково повернути президенту повноваження, які суд раніше обмежив.
Американців можуть чекати вищі ціни
Проблема полягає не лише у юридичному балансі між Конгресом і президентом.
Якщо мита будуть застосовуватися до товарів із країн, які купують російську нафту або газ, наслідки можуть відчути американські компанії та споживачі.
Підвищення тарифів здатне збільшити вартість імпортної продукції. Компаніям доведеться або скорочувати власну маржу, або перекладати додаткові витрати на покупців.
У результаті боротьба з російськими енергоносіями може мати побічний ефект — зростання цін на американському ринку.
Ще серйознішим ризиком The Economist називає можливе загострення торговельних відносин із Індією. Країна є одним із великих покупців російської нафти, а тому може опинитися серед держав, проти яких потенційно застосують нові тарифи.
Це створює небезпеку масштабнішої торговельної конфронтації, яка вже виходитиме далеко за межі протистояння між Вашингтоном і Москвою.
Законопроєкт ще може змінитися
Попри потужну підтримку в Сенаті, документ ще не став законом. Йому належить пройти Палату представників.
Саме на цьому етапі, на думку The Economist, законопроєкт варто суттєво доопрацювати. Зокрема, видання вважає доцільним прибрати або значно обмежити положення, які стосуються широких тарифних повноважень президента.
Це дозволило б зберегти основну мету документа — посилити економічний тиск на Росію — без створення надмірно потужного інструменту в руках одного президента.
США мають інший спосіб посилити Україну
Водночас The Economist звертає увагу на інший напрямок, де Вашингтон може допомогти Києву без створення нових масштабних торговельних ризиків.
Йдеться про системи протиповітряної оборони Patriot.
США мають обмежені запаси цих комплексів, частина яких, за даними видання, була використана під час війни з Іраном. Через це можливості Вашингтона безпосередньо передавати Україні додаткові системи є обмеженими.
Але існує інший варіант — дозволити Україні нарощувати власне виробництво Patriot, надавши відповідні технологічні ліцензії.
Такий підхід міг би одночасно зміцнити українську оборону та зменшити навантаження на американські запаси.
Головна дилема Вашингтона
Ситуація демонструє складну дилему американської політики. З одного боку, Конгрес прагне посилити тиск на Росію і зробити продовження війни максимально дорогим для Москви. З іншого — надто широкі повноваження президента у сфері мит можуть створити ризики для самої американської економіки та світової торгівлі.
На думку The Economist, Вашингтону необхідно знайти баланс між цими двома завданнями.
Путін, як зазначає видання, навряд чи відмовиться від війни лише через політичні заяви чи символічні санкції. Російське керівництво має переконатися, що продовження бойових дій стає дорожчим і небезпечнішим за їхнє припинення.
Але водночас інструменти тиску повинні бути достатньо точними, щоб не завдати непропорційної шкоди самим США та їхнім партнерам.
Саме тому майбутній розгляд законопроєкту в Палаті представників може стати ключовим. Конгресу доведеться вирішити, наскільки далеко він готовий зайти у боротьбі з Росією — і скільки додаткової влади заради цього готовий передати Дональду Трампу.
