Українська війна дедалі більше перетворюється на протистояння технологій, де перевагу отримує той, хто швидше знаходить ціль, аналізує інформацію та приймає рішення. Одним із найбільш помітних напрямів розвитку стають мідлстрайк-дрони — безпілотники середньої дальності, які можуть виконувати завдання на значній відстані від лінії бойового зіткнення.
За прогнозом начальника управління БпС 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Дениса Поляченка, вже протягом найближчих 6–12 місяців рівень автономності таких дронів суттєво зросте. Одночасно розробники та військові працюватимуть над підвищенням їхньої стійкості до засобів радіоелектронної боротьби.
Це означає, що роль оператора поступово може змінюватися. Якщо сьогодні значна частина завдань залежить від постійного контролю людини, то майбутні системи зможуть виконувати більше функцій автоматично — від навігації та аналізу інформації до взаємодії з іншими безпілотниками.
Дрони отримають вузьку спеціалізацію
Наступний етап розвитку передбачає не лише збільшення кількості безпілотників, а й появу більш спеціалізованих платформ.
За словами Поляченка, у майбутньому можуть активно розвиватися окремі типи бортів для розвідки, роботи проти броньованої техніки або виявлення логістичних маршрутів. Такий підхід дозволить не вимагати від одного універсального дрона виконання всіх можливих завдань.
Фактично формується своєрідна екосистема безпілотників, де кожна машина матиме конкретну функцію. Це може підвищити ефективність усієї системи, адже спеціалізований апарат краще пристосований до конкретного завдання.
Однак для цього недостатньо просто виробляти більше дронів. Необхідна складна система взаємодії між технікою, операторами, аналітиками та інженерами.
На полі бою з'являться групи дронів
Одна з найбільш важливих змін, про яку говорить військовий, — перехід від використання окремих БПЛА до комплексів, у яких кілька апаратів працюють як єдина система.
У такій моделі один дрон може виконувати розвідувальну функцію, інший — передавати інформацію, а третій — виконувати окреме бойове завдання. Водночас обробкою отриманих даних дедалі активніше займатимуться алгоритми штучного інтелекту.
Такий підхід принципово змінює роль безпілотника. Він перестає бути лише дистанційно керованим літальним апаратом і поступово перетворюється на елемент складної мережевої системи.
Штучний інтелект у цьому випадку потрібен не лише для автоматизації польоту. Алгоритми можуть допомагати швидше обробляти великі масиви розвідувальної інформації, знаходити закономірності та виділяти потенційно важливі об'єкти.
Чому швидкість аналізу стає критичною
На сучасному полі бою інформація швидко втрачає актуальність. Об'єкт, який був зафіксований кілька хвилин тому, вже може змінити місце розташування.
Саме тому військові дедалі більше уваги приділяють швидкості перетворення розрізнених даних на зрозумілу картину ситуації.
У 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ, за словами Поляченка, алгоритми вже використовуються для аналізу розвідувальної інформації. Дані, отримані за допомогою розвідувальних БПЛА, можуть доповнюватися інформацією від засобів радіоелектронної та видової розвідки.
Чим швидше ці джерела інформації вдається об'єднати й проаналізувати, тим швидше підрозділи можуть реагувати на зміни обстановки.
Автономність не означає повну відмову від людини
Попри прогнози про дедалі більшу автономність, мова не обов'язково йде про повністю незалежні від людини бойові системи. Найімовірніше, технології поступово забиратимуть на себе технічні та аналітичні завдання, які сьогодні потребують значної уваги операторів.
Людина при цьому залишатиметься важливою частиною системи — контролюватиме процеси, визначатиме завдання та оцінюватиме отриману інформацію.
Такий підхід може дозволити операторам зосереджуватися на складніших рішеннях, тоді як рутинна обробка даних і частина технічних операцій виконуватимуться автоматизованими системами.
Чи можуть мідлстрайки змінити ситуацію на фронті
Поляченко наголошує, що мідлстрайк-дрони не є універсальним рішенням і самі по собі не здатні виграти війну. Їх варто розглядати як один з елементів ширшої військової системи.
Їхня роль полягає у доповненні можливостей артилерії, розвідки та наземних підрозділів. Саме поєднання різних засобів може дати найбільший ефект.
Майбутня модель війни дедалі більше нагадуватиме мережу, у якій інформація безперервно переміщується між різними джерелами, а безпілотні системи виконують спеціалізовані функції.
Якщо нинішні темпи розвитку збережуться, вже найближчими роками на полі бою можуть з'явитися значно більш автономні групи дронів, здатні швидко обмінюватися даними та працювати як єдиний комплекс.
Це означає, що головна технологічна гонка відбуватиметься не лише за кількість безпілотників. Все більшого значення набуватимуть якість програмного забезпечення, швидкість аналізу інформації, захищеність каналів зв'язку, взаємодія між різними системами та здатність техніки працювати в умовах активної протидії.
Саме тому наступний етап розвитку безпілотних технологій може стати не просто черговим кроком у вдосконаленні дронів, а переходом до принципово іншої моделі їх застосування — коли окремі апарати об'єднуються в інтелектуальні комплекси, а значну частину рутинних процесів бере на себе штучний інтелект.
