Майже 25 мільйонів гривень — такою виявилася ціна несвоєчасного постачання безпілотників для потреб Збройних сил України. Господарський суд Рівненської області постановив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель» 24,88 млн грн.
Йдеться про контракт на постачання 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI загальною вартістю понад 206 млн грн. Техніка мала бути передана замовнику у визначені договором строки, однак постачальник не зміг виконати свої зобов’язання вчасно.
Рішення суду було ухвалене 23 липня 2026 року.
Контракт на понад 206 мільйонів
Історія розпочалася 23 грудня 2025 року. Саме тоді «Агенція оборонних закупівель» уклала з ТОВ «Домпромбуд» контракт на закупівлю 1400 безпілотних авіаційних комплексів DJI.
Загальна вартість замовлення становила 206,08 млн грн. Призначення закупівлі було безпосередньо пов’язане із забезпеченням потреб українських військових.
Сторони погодили конкретний строк виконання договору. Поставити всю передбачену контрактом продукцію необхідно було до 12 січня 2026 року — тобто протягом 20 календарних днів від моменту укладення угоди.
У таких контрактах строки мають особливе значення. Для цивільного бізнесу затримка постачання може означати перенесення виробничого процесу чи фінансові втрати. Для оборонних закупівель наслідки можуть бути значно серйознішими, адже техніка потрібна військовим не абстрактно «в майбутньому», а у конкретний момент.
Однак встановлений договором термін минув, а повний обсяг замовлення поставлений не був.
Замість 1400 комплексів — лише 270
Як зазначали представники «Агенції оборонних закупівель», перша фактична поставка відбулася лише 28 січня 2026 року.
При цьому компанія передала замовнику 270 комплектів.
Тобто постачальник не лише порушив визначений договором строк, а й поставив лише частину передбаченого контрактом обсягу.
Для державного замовника це стало підставою для розірвання контракту. У березні підприємство повідомило «Домпромбуд» про одностороннє припинення договору через порушення строків постачання.
Після цього справа перейшла у судову площину.
Перед судом постало ключове питання: чи були причини затримки такими, що могли звільнити компанію від відповідальності за невиконання умов договору?
Компанія пояснила затримку проблемами з поставкою з Китаю
ТОВ «Домпромбуд» зі свого боку не заперечувало сам факт затримки, але навело причини, через які, на думку компанії, виникли проблеми з виконанням контракту.
Постачальник дронів — китайська компанія AMGROUP China Co Ltd. — повідомила про затримку відвантаження продукції.
Серед причин називалися підвищене навантаження на авіалінії напередодні новорічних свят, а також збільшення строків проходження експортних і митних процедур.
Для міжнародних поставок подібні проблеми справді можуть створювати серйозні труднощі. Затримка авіарейсів, митне оформлення та експортні процедури здатні вплинути на терміни доставки навіть тоді, коли постачальник формально планує виконати замовлення вчасно.
Однак у цьому випадку суд не погодився з тим, що наведені обставини можуть автоматично звільнити компанію від відповідальності.
Суд не визнав затримку форс-мажором
Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилалася компанія, не підпадають під категорію непереборної сили.
Тобто проблеми з логістикою, авіаперевезеннями, експортними та митними процедурами самі по собі не стали достатньою підставою для того, щоб постачальник уникнув передбачених договором санкцій.
Окрему увагу суд приділив тому, як саме ТОВ «Домпромбуд» організовувало виконання контракту.
У судовому рішенні зазначається, що на момент укладення договору компанія не мала у своєму розпорядженні товару, який повинна була поставити, і не здійснювала його виробництво.
Таким чином, фактично підприємство виступало посередником між виробником і державним замовником.
Це означало, що саме компанія повинна була заздалегідь організувати закупівлю необхідної продукції у третіх осіб та забезпечити її своєчасне постачання державному замовнику.
Іншими словами, ризики, пов’язані з організацією такого ланцюга поставок, не могли просто перекладатися на замовника.
Майже 25 мільйонів гривень санкцій
У підсумку суд задовольнив вимоги «Агенції оборонних закупівель».
З ТОВ «Домпромбуд» постановили стягнути:
13,24 млн грн пені;
11,64 млн грн штрафу;
298 тис. грн витрат на сплату судового збору.
Загальна сума стягнення склала близько 24,88 млн грн.
Фактично компанія має заплатити державі десятки мільйонів гривень через порушення умов контракту.
Ця справа показова не лише через суму санкцій. Вона демонструє, наскільки жорсткими можуть бути наслідки невиконання оборонних контрактів, особливо якщо йдеться про товари, необхідні військовим.
Чому це важливо для оборонних закупівель
Закупівля безпілотників під час війни — це не звичайна комерційна операція. Техніка такого типу використовується військовими для виконання бойових завдань, розвідки та інших операцій.
Тому затримка поставки може мати наслідки, які виходять далеко за межі фінансового спору між двома компаніями.
Держава укладає контракт, плануючи отримати конкретний товар у конкретний строк. Якщо постачальник не виконує зобов’язання, замовник змушений шукати альтернативні шляхи забезпечення необхідною продукцією.
Це може означати нові закупівлі, додаткові переговори, перерозподіл бюджетних коштів і, найголовніше, втрату часу.
Саме тому в оборонному секторі надійність постачальника є не менш важливою, ніж ціна контракту.
Ситуація з «Домпромбудом» також порушує ширше питання: наскільки виправдано укладати великі контракти на постачання критично важливої техніки з компаніями, які самі не мають необхідного товару на момент підписання договору?
Якщо постачальник залежить від третьої компанії, логістики, міжнародних перевезень і митних процедур, усі ці фактори мають бути враховані ще до підписання контракту.
Подібні справи вже з’являються в судах
Випадок із ТОВ «Домпромбуд» не є поодиноким.
Раніше Господарський суд Дніпропетровської області також розглядав справу щодо несвоєчасного постачання безпілотників.
Тоді з ТОВ «Кріон-М» на користь Держспецзв’язку було вирішено стягнути 17,4 млн грн пені та 6,88 млн грн штрафу за затримку поставки безпілотників, призначених для потреб Міністерства оборони.
Це свідчить про те, що держава дедалі активніше використовує судові механізми для притягнення постачальників до відповідальності за порушення умов оборонних контрактів.
Для бізнесу це також важливий сигнал: участь у державних оборонних закупівлях означає не лише можливість отримати великий контракт, а й необхідність ретельно оцінювати власні можливості.
Підписуючи договір на сотні мільйонів гривень, компанія бере на себе конкретні зобов’язання. Якщо вона не контролює виробництво, логістику або поставки від закордонного партнера, це не означає, що відповідальність автоматично переходить до когось іншого.
Хто стоїть за компанією
ТОВ «Домпромбуд» зареєстроване у Рівному. Власником і керівником підприємства є Дмитрій Домський із Житомирської області.
Основним видом діяльності компанії є будівництво житлових і нежитлових будівель.
Таким чином, підприємство, основний профіль якого пов’язаний із будівельною сферою, стало учасником великого контракту на постачання безпілотних комплексів для потреб оборони.
Саме по собі залучення компаній із різних сфер до оборонних закупівель не є проблемою, якщо вони здатні виконувати взяті на себе зобов’язання. Однак ця справа показує, наскільки критичним може бути питання фактичної готовності постачальника забезпечити необхідний товар у встановлені строки.
Контракт на 206 млн грн — це не просто цифра у фінансовому документі. За ним стоять конкретні домовленості, бюджетні кошти та очікування державного замовника.
І коли замість 1400 запланованих комплексів у визначений строк надходить лише частина поставки, питання відповідальності стає неминучим.
Рішення Господарського суду Рівненської області демонструє чіткий підхід: посилання на проблеми постачальника, логістику чи митні процедури не гарантують звільнення від відповідальності, якщо компанія сама взяла на себе зобов’язання перед державним замовником.
Тепер ТОВ «Домпромбуд» має компенсувати майже 25 млн грн у вигляді штрафних санкцій та судових витрат.
Для держави це ще один приклад того, що порушення умов оборонних контрактів може мати серйозні фінансові наслідки. А для приватного бізнесу — нагадування, що великі державні замовлення вимагають не лише можливості укласти контракт, а й реальної готовності виконати його вчасно.
Особливо тоді, коли йдеться про техніку, від якої безпосередньо залежать можливості українських військових.
