Український молочний ринок опинився під подвійним тиском: фермери вже тривалий час працюють із мінімальною або від’ємною рентабельністю, а нові удари по логістичній та складській інфраструктурі створюють додаткові проблеми для всієї галузі. У результаті найближчими місяцями ціни на молочні продукти можуть зрости значно сильніше, ніж очікувалося.
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас розповіла про ситуацію в галузі та попередила: втрати, яких зазнає бізнес через пошкодження інфраструктури, зрештою можуть перекласти на плечі звичайного споживача.
За її словами, станом на середину серпня закупівельна ціна на молоко дещо зросла, але цього недостатньо, щоб покрити собівартість виробництва. Ферми продовжують працювати у складних умовах, а в окремих господарствах збиток від виробництва кілограма молока-сировини становить близько двох гривень.
Ферми втрачають гроші навіть тоді, коли ціни зростають
Одна з головних проблем — стрімке зростання витрат. Цього року через спеку погіршилася якість силосу, який є одним із основних кормів для великої рогатої худоби. Одночасно дорожчає пальне, що автоматично збільшує витрати на заготівлю кормів.
Погода вплинула і на надої. Через високу температуру корови дають менше молока, тоді як витрати господарств продовжують зростати. У результаті фермери опиняються у ситуації, коли виробництво стає дедалі дорожчим, але закупівельні ціни не встигають за цим зростанням.
Проблема посилюється ситуацією на ринку зерна. Через труднощі з експортом вартість окремих видів аграрної продукції на внутрішньому ринку знижується. На перший погляд, це могло б допомогти тваринницьким господарствам здешевити корми.
Проте, як пояснює Жупінас, це не вирішує проблему. Пшениця використовується переважно у годівлі свиней та птиці, тоді як для молочного скотарства важливішими є інші компоненти. Шроти не дешевшають, а із кукурудзою ситуація залишається невизначеною.
Висока ціна дизельного пального може зробити заготівлю кукурудзи економічно невигідною для частини господарств. Додатковий ризик — зберігання врожаю. Навіть після збору зерно потрібно десь зберігати, а елеватори та складські об’єкти також можуть стати цілями ударів.
Під загрозою опинився весь ланцюг від ферми до магазину
Найбільш небезпечною особливістю нинішньої ситуації є те, що проблеми виникають одночасно на різних етапах виробництва та продажу.
Удари по великих розподільчих центрах торговельних мереж фактично порушили звичну систему доставки продуктів. Раніше молочний завод привозив продукцію на великий склад ритейлера, звідки її вже розподіляли між магазинами.
Тепер частина таких логістичних вузлів пошкоджена. Через це на полицях може не бути продукції навіть у випадку, якщо сам товар фізично є в Україні.
Альтернативою могли б стати невеликі магазини, однак їхні холодильні потужності не дозволяють швидко замінити великі розподільчі центри. Особливо складною ситуація є для молочної продукції, яка потребує постійного дотримання температурного режиму.
Торговельні мережі нині шукають альтернативні склади, а до пошуку рішень долучається і держава. Водночас частина виробників може намагатися перебудувати логістику самостійно, орієнтуючись передусім на регіональних постачальників.
Хто заплатить за ці втрати
За словами експертки, відповідь на це питання фактично очевидна — кінцевий споживач.
Якщо ритейлер втрачає склад, товар або логістичний маршрут, ці збитки потрібно компенсувати. Переробне підприємство, своєю чергою, також стикається з додатковими витратами. А фермер перебуває на початку всього ланцюга.
Тому цілком можлива ситуація, коли ціна молока, сиру, сметани чи інших продуктів у магазині зросте, але виробник сировини при цьому не отримає пропорційного збільшення оплати.
«Різниця, на яку піднімуть ціни, буде спрямована на те, щоб покрити збитки в першу чергу ритейлу», — пояснила Жупінас.
Це створює парадоксальну ситуацію: українці платитимуть більше, але фермери при цьому не обов’язково стануть заробляти більше.
Подорожчання може бути значно більшим за інфляцію
Найбільш тривожним прогнозом є оцінка майбутнього зростання цін. Експертка вважає, що воно навряд чи обмежиться традиційними 5-10%.
Таке подорожчання можна було б пояснити звичайною інфляцією, але зараз до неї додаються витрати, спричинені пошкодженням інфраструктури, перебудовою логістики, подорожчанням пального та кормів.
За найбільш несприятливого сценарію ціни на молочну продукцію можуть зрости на 25-30%. І тут виникає нова проблема: українці просто почнуть купувати менше молочних продуктів.
Для країни це означатиме замкнене коло. Менший попит тиснутиме на виробників, ферми скорочуватимуть поголів’я або взагалі закриватимуться, а зменшення внутрішнього виробництва ще більше підвищуватиме вартість продукції.
Галузь уже згадує найважчі роки
Жупінас порівнює нинішній стан аграрного сектору з кризовими роками після здобуття Україною незалежності, коли руйнування звичних ланцюгів постачання та збуту призвело до масштабного занепаду сільського господарства.
Нині ситуація ускладнюється війною. Фермери розраховували компенсувати збитки від молочного виробництва доходами від зернових, олійних та бобових культур. Але проблеми з експортом призвели до падіння внутрішніх цін і зробили збитковими вже й ці напрямки.
Тому питання стоїть не лише про ціну літра молока в магазині. Йдеться про збереження цілої галузі.
Одним із можливих інструментів підтримки експертка називає зниження податкового навантаження. Вона звертає увагу на Польщу, де ПДВ на відповідну продукцію значно нижчий, ніж українська ставка у 20%.
За її оцінкою, зменшення ПДВ могло б одночасно зробити продукцію доступнішою для покупців і створити більше можливостей для переробників платити фермерам за сировину.
Поки ж українському молочному ринку доводиться виживати в умовах, коли кожна ланка ланцюга має власні збитки. І якщо ситуація з інфраструктурою, експортом та виробничими витратами не стабілізується, удар відчує не лише аграрний бізнес.
Він прийде просто на полиці магазинів — у вигляді нових цінників. І найбільше це вдарить по тих українцях, для яких навіть нинішня вартість продуктів уже стала серйозним навантаженням на сімейний бюджет.
