Росія дедалі активніше переносить війну на економічну інфраструктуру України. Йдеться вже не лише про пошкодження енергетики чи окремих промислових підприємств. Удари дедалі частіше спрямовані на те, що забезпечує щоденне життя країни: склади, логістичні центри, поштові хаби, транспортні маршрути та морські перевезення.
Як пише The Economist, наслідки цієї кампанії вже стають помітними навіть у Києві. У столиці вперше від початку повномасштабної війни почали з'являтися порожні полиці в супермаркетах. Причина не в дефіциті виробництва як такому, а в тому, що звичний ланцюг доставки товарів стає дедалі вразливішим.
За оцінкою співзасновника мережі Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні російські атаки завдали українському бізнесу близько 500 мільйонів доларів збитків. Для економіки, яка вже кілька років працює в умовах війни, це надзвичайно серйозний удар.
Показовими стали атаки на великі логістичні компанії. 19 липня балістична ракета влучила у склад, який постачав товари для Goodwine. Через два тижні удари по двох логістичних центрах мережі «Сільпо» призвели до загибелі шістьох працівників. Під постійною загрозою перебуває і «Нова пошта» — одна з ключових ланок внутрішньої торгівлі та доставки.
Фактично Росія намагається створити ситуацію, за якої товар в Україні є, але доставити його до покупця стає дедалі складніше. А чим довший і складніший логістичний маршрут, тим дорожчими стають продукти, техніка, побутові товари та сировина.
Чорне море стало новою мішенню
Особливо небезпечним фактором стали атаки на цивільне судноплавство. Одеські порти залишаються однією з головних економічних артерій України, через яку країна експортує зерно, продовольство та інші товари. Тому загроза для суден автоматично перетворюється на загрозу для всієї економіки.
За даними The Economist, ситуація різко загострилася в середині липня. 19 липня крилаті ракети влучили в турецьке вантажне судно біля Чорноморська. Загинули десятеро людей. Після цього, як зазначає видання, ризик для комерційного судноплавства суттєво зріс.
Президент асоціації «Укрпорт» Дмитро Барінов пояснює масштаб проблеми просто: одне судно вантажопідйомністю 100 тисяч тонн може замінити приблизно 5 тисяч вантажівок, водіїв і відповідних прикордонних процедур.
Якщо морський маршрут стає небезпечним, компенсувати його автомобільним транспортом практично неможливо. Це означає додаткові витрати, затримки та величезне навантаження на сухопутну логістику.
Ситуація ускладнюється й тим, що Дунайські порти вже не здатні повністю компенсувати проблеми Чорного моря. На їхню роботу впливають обстріли та низький рівень води. У результаті Україна опиняється перед значно складнішим логістичним викликом, ніж у 2022 році.
Удари по Росії теж мають наслідки
Водночас Україна продовжує бити по економічно важливих об'єктах на території Росії. Успішні атаки українських дронів були спрямовані, зокрема, на оборонні підприємства, нафтопереробні заводи, порти Азовського моря та великі складські комплекси.
За наведеними у матеріалі даними, російська нафтопереробна галузь втратила понад 30% потужностей. На піку паливної кризи талони на бензин діяли у 80 регіонах, а нині подібні обмеження залишаються у 18.
Окремо оцінюються втрати Wildberries. Аналітики називають суму від 2 до 4 мільярдів доларів, оскільки компанія могла втратити майже третину своїх об'єктів.
Однак навіть такі удари не гарантують швидкого економічного результату. Аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко вважає, що втрати російської нафтопереробки можуть бути значно меншими, ніж заявляється українською стороною. На його думку, атаки завдають шкоди, але не обов'язково настільки масштабної та швидкої, як це іноді подається.
Найнебезпечніший сценарій — удар по врожаю
Найбільші довгострокові ризики можуть проявитися в аграрному секторі. Україна має реалізувати близько 50 мільйонів тонн урожаю. Якщо через проблеми з портами та логістикою його не вдасться нормально експортувати, фермери можуть опинитися без необхідних коштів для нового виробничого циклу.
Президент Українського клубу агробізнесу Алекс Лісіцин попереджає: у найгіршому сценарії аграрії можуть скоротити або взагалі відмовитися від осінньої посівної. Потенційні збитки галузі тоді можуть сягнути 10–12 мільярдів доларів — близько 5% офіційного ВВП України.
Наслідки вийдуть далеко за межі сільського господарства. Менший експорт означатиме менше валютних надходжень, проблеми з фінансуванням наступного сезону та ризики для продовольчої безпеки. Крім того, Україна може втратити позиції на ринках Африки та Близького Сходу, де українське зерно відіграє важливу роль.
Один із колишніх українських високопосадовців порівняв нинішню ситуацію з футбольним матчем: Україна забила три голи й святкує, але суперник забив тринадцять. У цій метафорі добре видно головну проблему: навіть успішні удари по російській інфраструктурі не скасовують того факту, що українська економіка значно вразливіша до системного руйнування логістики.
Україні потрібен захист зараз, а не взимку
The Economist зазначає, що цього року Україні вдалося домогтися певних змін на полі бою, однак економічний тиск, який очікували ближче до зими, почав посилюватися значно раніше.
Ключовим фактором стає протиповітряна оборона. Росія різко наростила виробництво балістичних ракет, тоді як українські запаси перехоплювачів обмежені. У липні, за наведеними даними, було запущено рекордні 198 балістичних і гіперзвукових ракет, переважно по Київській області.
Якщо Україна не отримає достатньо засобів для перехоплення таких ударів, наслідки відчуватимуться не лише на фронті. Кожен знищений склад — це втрачені товари. Кожен пошкоджений логістичний центр — затримки для тисяч людей. Кожне небезпечне судно — ризик для експорту на мільярди доларів.
Найгірший сценарій передбачає подальші удари по енергетиці, водопостачанню та каналізації. У такому разі економічна проблема може перетворитися на гуманітарну й спровокувати нову хвилю виїзду людей з країни.
Саме тому нинішня боротьба йде не тільки за території. Вона також точиться за здатність України виробляти, перевозити, продавати та експортувати. І якщо західна підтримка із засобами ППО та перехоплювачами не буде посилена, Росія може спробувати перетворити економічне виснаження на окремий фронт війни.
