Російська банківська система зіткнулася з проблемою, яку важко вирішити лише високими ставками. Населення дедалі активніше забирає гроші з банків, побоюючись, що в умовах зростання військових витрат держава може обмежити доступ до депозитів або навіть вилучити частину коштів. Про це пише The Washington Post.
Масштаб відтоку вже виглядає тривожно. За даними Центрального банку РФ, лише за перші два тижні серпня з банків було виведено майже 3,4 млрд доларів, або 286,4 млрд рублів. У липні населення забрало близько 7,3 млрд доларів, а в червні — понад 4,5 млрд доларів.
Загалом від початку року росіяни вивели більш ніж 24,7 млрд доларів, або приблизно 2 трлн рублів. Це більше, ніж за весь перший рік після початку повномасштабної війни проти України. Високопоставлений керівник «Сбербанку» Тарас Скворцов припустив, що за підсумками року відтік може майже вдвічі перевищити показник першого року війни.
За цими цифрами стоїть не лише бажання мати більше готівки. Головний фактор — страх. Люди бачать, як держава посилює контроль над економікою, як зростають військові видатки, а бюджетний дефіцит виходить далеко за межі запланованого. У такій ситуації навіть чутки про можливі обмеження здатні запустити хвилю зняття депозитів.
Колишня радниця Центрального банку РФ Олександра Прокопенко зазначила, що відтік коштів свідчить про посилення страху серед населення. За її словами, люди не довіряють банківській та фінансовій системам і побоюються, що влада може втрутитися в їхні заощадження.
Повна націоналізація депозитів, на думку Прокопенко, малоймовірна. Водночас вона не виключає введення обмежень на зняття грошей. Це небезпечно для банків: якщо вкладники одночасно заберуть кошти, навіть великим установам буде складно забезпечити ліквідність.
Проблема вже проявляється на практиці. За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського фінансового чиновника, відтік грошей створює додаткове навантаження на банки, які стикаються зі зростанням проблемних кредитів. Причина — кредитний бум, стимульований державою для розширення військового виробництва. Частина позичальників може мати труднощі з обслуговуванням боргів.
Особливо болючим це стає для державних фінансів. Російський уряд дедалі сильніше залежить від внутрішніх запозичень через випуск облігацій, оскільки військові витрати залишаються високими, а економіка стагнує. Проблеми з ліквідністю вже позначилися на ринку держборгу: минулого місяця Міністерство фінансів РФ було змушене скасувати заплановані випуски облігацій.
Стан бюджету лише посилює нервозність. За січень–липень дефіцит досяг 6,46 трлн рублів, або близько 76,1 млрд доларів. Це значно більше за прогноз у 3,8 трлн рублів на весь рік. Якщо видатки продовжать зростати, владі доведеться шукати нові джерела фінансування або посилювати тиск на бізнес і населення.
Додатковим сигналом стали кампанії з вилучення активів. За даними російської прокуратури, минулого року в межах націоналізації на користь держави було конфісковано активи на 51,5 млрд доларів. Для власників великого бізнесу це створює стимул заздалегідь переміщувати гроші туди, де російським регуляторам складніше отримати над ними контроль.
Великі компанії та заможні громадяни дедалі частіше використовують брокерські рахунки в Казахстані, Киргизстані та Вірменії. Паралельно росіяни повертаються до готівки. За даними Центрального банку РФ, від початку року її обсяг зріс на 1,56 трлн рублів — це рекорд за відповідний період, якщо не враховувати пандемію.
У підсумку гроші виходять із системи одразу кількома каналами: люди знімають депозити, купують валюту та зберігають кошти поза банками, а бізнес переводить частину активів за кордон. Це формує небезпечне замкнене коло.
Показово, що подібний механізм Росія вже проходила на початку повномасштабного вторгнення. У перші два тижні після нього з банків було виведено близько 23 млрд доларів. Тоді влада зупинила паніку обмеженнями на рух капіталу та різким підвищенням ставок.
Тепер відтік коштів триває на тлі затяжної війни, великих державних витрат і бюджетного дефіциту. Якщо довіра до банків продовжить падати, проблема може вийти далеко за межі окремих депозитів.
Для Кремля небезпечним може стати процес, коли мільйони людей перестають вважати банк безпечним місцем для власних грошей. У такому разі під загрозою опиниться і здатність фінансової системи забезпечувати державу ресурсами для її масштабних витрат.
