Рейд на X, виклики Ілона Маска і нові заборони для підлітків оголили трансатлантичний конфлікт: ЄС вимагає безпеки, Вашингтон — «абсолютної» свободи слова.
Париж цього тижня став майданчиком, де політика й технології зіштовхнулися лобами. Рейд на X у французькій столиці виглядає не як рутинна перевірка, а як сигнал: соціальні мережі більше не «поза державою».
Французька кіберпрокуратура провела обшук у місцевому офісі X і викликала Ілона Маска на допит у межах розслідування, що триває понад рік. У центрі — підозри щодо алгоритмів і незаконного вилучення даних.
Паралельно в США республіканці оприлюднили доповідь про «іноземну цензуру», звинувачуючи Європу в тиску на платформи. Так суперечка про регулювання соцмереж перетворюється на зовнішньополітичну сварку.
За попереднім аналізом Дейком, це не стільки історія про одну компанію, скільки про новий баланс влади: хто визначає межі модерації контенту — національні уряди, ЄС чи глобальні корпорації. І чия «свобода слова» важить більше.
Франція говорить про підозри, що охоплюють дитячу порнографію, «заперечення злочинів проти людяності» та сексуальні дипфейки, зокрема через штучний інтелект Grok. Сам X називає справу «політизованою».
У розслідуванні, за даними сторін, бере участь Europol, що додає справі європейського масштабу. Це важливо: коли до кримінального треку підключається наднаціональний рівень, ризики для бізнесу множаться.
Французька модель вже має прецедент — справу проти засновника Telegram Павла Дурова, де держава демонструвала готовність персоналізувати відповідальність керівників. Саме ця логіка лякає техіндустрію найбільше.
Вашингтон відповідає не лише словами. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа запровадила візові обмеження проти низки європейців, пов’язаних із боротьбою проти онлайн-дезінформації, включно з ексєврокомісаром Тьєррі Бретоном.
ЄС наполягає, що це не цензура, а право демократичних держав захищати громадян. У цій логіці й Digital Services Act, і штрафи — інструмент дисципліни для платформ, які заробляють на ризиковому контенті.
Показовий кейс — перший великий штраф за DSA: Єврокомісія оголосила санкцію проти X на 120 млн євро за порушення прозорості, зокрема щодо реклами й доступу дослідників. Для США це «удар по свободі», для ЄС — перевірка правил.
Логотип соціальної мережі X
Ще один фронт — діти. Іспанія оголосила намір обмежити доступ до соцмереж для підлітків і підняла тему вікової верифікації, а також кримінальної відповідальності керівників за незаконний контент. У Греції та Франції обговорюють подібні кроки.
Європейський аргумент простий: свобода вираження — це також право користувача не бути жертвою насильства, шантажу чи сексуалізованих фейків. Тому модерація контенту стає частиною безпеки, як правила дорожнього руху.
Американський аргумент не менш прямий: платформа — глобальна, а регуляторів багато; якщо кожен тягне ковдру, виникає «фрагментація інтернету». Доповідь Конгресу фактично попереджає: Європа не має переписувати правила для США.
Тепер до дискусії додається АІ. Британський регулятор приватності розпочав перевірку щодо Grok і обробки персональних даних, зважаючи на ризики сексуалізованих зображень. Технологія створює контент швидше, ніж право встигає класифікувати шкоду.
Для X ставки особливі: у ЄС компанія одночасно має відповідати вимогам DSA, захищати дані, реагувати на запити слідства і доводити, що алгоритми не підштовхують до протиправного. Будь-який провал — штрафи, суди, репутаційний обвал.
Але й для урядів ризики відчутні. Надмірний тиск може охолодити легальну дискусію й стати приводом для дзеркальних обмежень з боку США. Візові санкції показали, що цифрове регулювання вже стало предметом торгу між союзниками.
Окреме питання — процедура. X стверджує, що французькі слідчі «обійшли» міжнародні механізми отримання доказів, і бачить у цьому спробу тиску на менеджмент у США. Якщо конфлікт перейде в суди, саме процес може стати полем бою.
Найімовірніший сценарій 2026 року — подвійне посилення: ЄС підніматиме планку відповідальності за шкідливий контент і АІ-дипфейки, а США відповідатимуть політичними й економічними важелями. Компроміс можливий лише через спільні стандарти доказів і прозорості.
Для України ця суперечка не абстрактна: модерація контенту й боротьба з дезінформацією впливають на війну наративів — від вербування до паніки й шахрайства. Та будь-яке посилення правил одразу натрапляє на звинувачення в «цензурі», які Москва вміє експлуатувати.
Рейд на X у Франції став маркером епохи: безпека користувачів, захист дітей і відповідальність платформ перестали бути «внутрішньою політикою» ЄС. Це вже трансатлантичний конфлікт, який визначатиме, якими будуть соціальні мережі після вибуху АІ-контенту.
