Це одна з найсмертоносніших атак на Київ за останні місяці: влада повідомляє про щонайменше 14 загиблих, понад 40 поранених та значні руйнування житлових будинків у центральних та північних районах міста.
Повідомлення про напад почали надходити близько опівночі, коли над Києвом активізувалися перші дрони-розвідники, а за ними — ракетні послання. Сигнали повітряної тривоги звучали майже десять годин поспіль, перериваючись лише короткими паузами між спалахами й вибухами. Місцеві жителі розповідали про гуркіт потужних двигунів безпілотників, перехоплення їхніми зенітно-ракетними комплексами й каскадні вибухи перехоплювачів, що розривалися прямо в небі.
За словами Тимура Ткаченка, голови Київської міської військової адміністрації, сили ППО “відбили велику частину ворожих цілей”, але десятки ракет дісталися до житлових кварталів. Внаслідок безпрецедентного застосування штурмових дронів і високоточних крилатих ракет були пошкоджені щонайменше сім багатоповерхівок, торговельні центри та інфраструктура мереж громадського транспорту. Рятувальники ГСЧС продовжують роботи з пошуку під завалами, оскільки не виключено, що деякі мешканці залишаються заблокованими у зруйнованих квартирах.
Міжнародні оглядачі й західні партнери різко засудили цю атаку як наступний етап ескалації Росії проти цивільної інфраструктури та мирного населення. Президент Володимир Зеленський, перебуваючи на саміті G7 у Канаді, закликав союзників терміново посилити поставки систем протиповітряної оборони (ППО) та посилити санкційний тиск на Кремль. “Кожна хвилина зволікання — це життя наших громадян”, — наголосив він у телефонній розмові з лідерами країн G7.
Люди ховаються на станції метро під час атаки російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Києві, Україна, 17 червня 2025 року. Томас Пітер
Паніка охопила райони прямо після перших вибухів: люди ховалися в підвалах будинків, під’їздах та корпусах метро, які вже давно перетворили на імпровізовані бомбосховища. Багато киян виклали у соцмережах відео дронів, що кружляли над дахами, та вогненних спалахів, які виривалися крізь темряву. Звуки сирен і постріли зеніток стали невід’ємною частиною нічного ландшафту столиці.
Медику ведеться боротьба за кожну секунду: бригади екстреної допомоги доставляють поранених до шпитальних відділень, але розбиті дороги й уламки ускладнюють проїзд “швидких”. За словами волонтерів, палати в госпіталях переповнені, а у важкому стані перебувають кілька десятків поранених із осколковими травмами та опіками. Медперсонал працює без перерви, аби надати допомогу всім постраждалим.
Реакція місцевої влади була оперативною: міська адміністрація оголосила надзвичайний стан і ввела заборону пересування приватним автотранспортом в районах ураження для прискорення роботи оперативних служб. Служби ЖКГ уже розпочали прибирати уламки й відновлювати електропостачання та водопостачання, які були перервані внаслідок розривів ракет та пожеж. У деяких районах без світла залишилися тисячі домогосподарств, але ремонтники працюють цілодобово, щоб відновити роботу життєво важливих систем.
Аналітики військових експертів зазначають, що застосування Росією високошвидкісних ударних дронів свідчить про нарощування технологічного потенціалу та готовність порушувати міжнародні норми, атакуючи цивільні цілі. Вони вказують на те, що подібні атаки мають стати одним із пріоритетів модернізації української ППО, зокрема через закупівлю додаткових зенітно-ракетних комплексів середнього та великого радіуса дії.
Одночасно на дипломатичному фронті Україна активізує роботу з партнерами в ЄС та НАТО щодо координації поставок зброї, розвідувальної інформації й тренувань персоналу для оперативного реагування на швидкі ракетні атаки. Питання “повітряної безпеки” стає центральним у дискусіях із західними лідерами, адже ефективність ППО безпосередньо впливає на збереження життів мирних мешканців та стабільність життєдіяльності міст.
Мешканець стоїть біля пошкоджених автомобілів після російських ударів, в умовах російської агресії проти України, в Києві, Україна, 17 червня 2025 року. Валентин Огіренко
Наслідки цього ракетно-дронного удару матимуть довгостроковий характер. Окрім прямих руйнувань і людських втрат, страждає економічна активність: підприємства переносять виробництва до сховищ, а торговельні центри тимчасово закриваються через небезпеку повторних атак. Бізнес має адаптуватися до постійного ризику нових обстрілів, що створює додатковий тиск на відновлення після пандемії та раніше отриманих ударів.
Громадські організації і волонтерські ініціативи вже готують фонди для допомоги потерпілим: збір коштів на ремонт зруйнованого житла, психологічну підтримку постраждалим та закупівлю медичного обладнання. “Ми маємо об’єднати зусилля, щоб ніхто не залишився без допомоги”, — закликають волонтери у своїх зверненнях до громадян.
На міжнародній арені Україна вчергове доводить, що потребує не лише фінансової та військової підтримки, а й системних заходів для захисту населення від агресії. У програмних документах майбутніх зустрічей з лідерами G7 і НАТО передбачено обговорення механізмів швидкого реагування на ракетні загрози та посилення санкцій проти Росії за порушення норм гуманітарного права.
Таким чином, трагічна ніч на Київ нагадує про ціну війни та необхідність подальшого озброєння та модернізації систем протиповітряної оборони, а також про важливість координації дій між урядом, місцевими громадами та міжнародними партнерами. Лише спільними зусиллями можна знизити кількість жертв серед мирного населення та відстояти право України на безпеку і стабільний розвиток.
Рятувальники розчищають завали поверхового житлового будинку, зруйнованого російським ударом у Києві у вівторок Євген Малолєтка
