Публічна довіра до президента Володимира Зеленського знизилася до найнижчого рівня за останні шість місяців — такі дані наводить Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Причиною стало обурення громадян спробою влади обмежити незалежність антикорупційних органів, що викликало хвилю протестів навіть у розпал війни.
58% українців наразі довіряють Зеленському, порівняно з 74% у травні та 67% у лютому-березні. Зниження підтримки фіксується на тлі суспільного невдоволення швидким і непрозорим голосуванням 22 липня, яке мало підпорядкувати антикорупційні органи особисто обраному генпрокурору. Через суспільний тиск і протести у Києві та інших містах президент відкликав рішення і пообіцяв нове, прозоре законодавство.
Аналітики КМІС зазначають, що довіра до глави держави знижувалася ще до протестів, але саме публічний резонанс, за їх словами, «безперечно вплинув на подальше падіння підтримки».
Сигнал тривоги для влади
Директор КМІС Антон Грушецький у своєму дослідженні назвав падіння довіри «тривожним сигналом», який потребує «уваги та виважених рішень від влади». Попри те, що рівень підтримки ще досить високий, стало очевидно, що громадяни не готові миритися з кулуарними спробами централізації влади навіть під час повномасштабної війни.
Основні причини недовіри, за словами респондентів:
- корупція (21%);
- управління війною (20%).
Паралелі з Майданом
Хоча протести були значно меншими за масштабом, ніж Революція гідності 2014 року, багато громадян порівнюють ці події через спільні риси: опір спробам згорнути демократію та захист прозорості влади.
22-річний айтішник Артем Астаф’єв розповів, що вперше вийшов на протест і навіть подумував зробити тату з номером скандального закону — #12414. Він наголосив, що більше не голосуватиме за партію «Слуга народу».
50-річний ветеран Юрій Филипенко підкреслив важливість того, що українське громадянське суспільство здатне мобілізуватися навіть у найтемніші часи. «Україна не спить, Україна має потенціал захищати демократичні принципи», — сказав він.
Європейський Союз неодноразово наголошував, що боротьба з корупцією та зміцнення демократичних інституцій — ключові умови для членства України в ЄС. Крок Зеленського викликав занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів, які надають фінансову підтримку Києву.
Після протестів прем’єрка Юлія Свириденко та сам Зеленський пообіцяли зменшити тиск на бізнес, захистити антикорупційну інфраструктуру та провести реформи у сфері економічної безпеки.
Падіння рейтингу — не катастрофа, але сигнал для влади, що авторитарні маневри не пройдуть навіть під час війни. Українці продовжують вимагати прозорості, підзвітності та верховенства права.
Чи зможе команда президента відновити довіру та провести реформи у рамках євроінтеграційного курсу, покаже час. Однак одна річ уже очевидна: громадянське суспільство України залишається потужним фактором стримування надмірної концентрації влади.
