Радість сирійців і політична реакція
Щойно стало відомо про від’їзд Башара аль-Асада до Росії, сирійські громади по всій Німеччині вийшли на вулиці святкувати. Для багатьох падіння авторитарного режиму стало символом завершення багаторічного гніту.
Однак радість сирійців змінилася тривогою, коли політики почали активно обговорювати можливість повернення біженців до їхньої батьківщини. У Німеччині, де мешкає найбільша кількість сирійських біженців у Європі — близько мільйона, вже в перший день після новин політичні партії почали пропонувати репатріацію.
“Багато біженців, які знайшли захист у Німеччині, тепер сподіваються повернутися додому і допомогти відновлювати свою країну,” — заявила міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер.
Призупинення розгляду заяв на притулок
Падіння режиму аль-Асада спричинило тимчасове припинення розгляду заяв на отримання притулку для сирійців у ряді країн, включаючи Німеччину, Велику Британію, Францію, Грецію, Італію та Швецію. Австрія навіть оголосила про підготовку до депортації сирійців, чиї заявки були відхилені.
“Притулок більше не може надаватися сирійському громадянину, якщо він посилається на переслідування з боку режиму аль-Асада, адже цей режим більше не існує,” — заявив міністр міграції Греції Нікос Панайотопулос.
Такі рішення викликали занепокоєння серед сирійської діаспори, залишаючи десятки тисяч людей у правовій невизначеності. Наприклад, у Німеччині рішення очікують понад 47 тисяч заявників, у Греції — 9,500, у Великій Британії — 6,500.
Страх і розчарування інтегрованої спільноти
Для багатьох сирійців, які інтегрувалися в європейські суспільства, обговорення повернення додому стало шоком. Анас Абоура, куратор із Гамбурга, який прибув до Німеччини у 2015 році, зазначив:
“Шокуюче, що в той самий день, коли режим аль-Асада впав, політики одразу заговорили про те, як і коли сирійці повинні повертатися. Ми — це вже частина суспільства, і лише ми маємо вирішувати, коли і як повертатися допомагати у відновленні Сирії.”
Схожі настрої висловив і Тарек Алаовс, який з 2015 року проживає у Німеччині. Він вільно володіє німецькою мовою, працює в неурядовій організації Pro Asyl та навіть балотувався у німецький парламент у 2021 році. На думку Алаовса, Німеччина повинна допомагати сирійцям пережити наслідки тривалого конфлікту, а не обговорювати репатріацію.
“Мир у Сирії буде можливим лише тоді, коли відбудеться справедливість,” — наголосив він.
Політичні вигоди та реалії
Експерти вважають, що дискусії про повернення сирійців здебільшого є політичним постулюванням. За словами Геральда Кнауса, міграційного експерта, суди в багатьох європейських країнах не дозволять депортацію, якщо існує ризик повернення в небезпечні умови.
“Ніхто не вірить, що можна змусити людей повернутися до Сирії, просто запропонувавши їм €1,000,” — зазначив Кнаус.
Сьюзан Фратцке з Migration Policy Institute підкреслює, що припинення розгляду заяв на притулок є очікуваним рішенням через зміну ситуації в Сирії, але будь-яке рішення щодо відмови в захисті наразі буде передчасним.
Що чекає на сирійців у Європі?
Дискусії про репатріацію сирійців відбуваються на фоні ширших дебатів щодо нелегальної міграції в Європі. Багато країн ухвалюють жорсткіші політики. У Німеччині, яка готується до виборів, усі провідні політичні партії виступають за обмеження міграції, включаючи навіть лівих "Зелених".
Для сирійської громади це означає нові виклики. Водночас тисячі біженців, які побудували нове життя в Європі, наголошують, що рішення про повернення повинно залишатися за ними.
“Ми інтегрувалися, ми вчимося, працюємо, беремо участь у громадському житті. Ми самі вирішимо, коли і як допомагати відновлювати Сирію,” — підсумував Анас Абоура.
У той час, як політики продовжують використовувати міграційну тему у своїх дискусіях, для багатьох сирійців у Європі головним залишається пошук стабільності та спокою у новому домі.
