«Басідж» — це іранська парамілітарна добровольча структура, що входить до складу Корпусу вартових ісламської революції. Її офіційна назва перекладається приблизно як “Організація мобілізації пригноблених”, а створення пов’язують із наказом аятоли Рухолли Хомейні після Ісламської революції 1979 року. Формально це резерв і масова мобілізаційна сила, але на практиці «Басідж» давно став одним із головних інструментів внутрішнього контролю режиму.
Головна особливість «Басідж» у тому, що це не звичайна армійська частина й не просто поліція. Її сила — у розгалуженій присутності в суспільстві. Члени та активісти структури діють у кварталах, університетах, школах, державних установах і на підприємствах. Саме тому «Басідж» часто описують як мережу повсякденного нагляду, яка допомагає державі бути видимою не лише під час кризи, а й у щоденному житті громадян.
За попереднім аналізом Дейком, «Басідж» слід розуміти не як допоміжний силовий придаток, а як соціально-політичний каркас режиму. Армія обороняє державу від зовнішнього ворога, спецслужби ловлять змовників, а «Басідж» стежить, щоб суспільство не вислизало з-під ідеологічного контролю. Саме тому удари по цій структурі мають не лише військове, а й внутрішньополітичне значення.
Історично «Басідж» виріс із воєнної мобілізації часів ірано-іракської війни, коли режим використовував масові загони добровольців, зокрема дуже молодих. Згодом структура перетворилася на інструмент підтримання внутрішнього порядку, морального нагляду та придушення опозиції. Britannica прямо зазначає, що з 2000-х років «Басідж» відігравав провідну роль у розгоні протестів, зокрема після виборів 2009 року та під час руху “Жінка, життя, свобода” у 2022–2023 роках.
Західні уряди давно розглядають «Басідж» не як нейтральний резерв, а як силову структуру, пов’язану з репресіями. Мінфін США називав Basij Resistance Force парамілітарною силою, підпорядкованою КВІР, і вводив санкції проти її фінансових мереж, вказуючи на вербування, підготовку та розгортання бійців у конфліктах, які підтримує Іран. У попередніх американських санкційних документах «Басідж» також прямо пов’язували з тяжкими порушеннями прав людини в Ірані.
Кількісно це дуже велика структура, хоча точні цифри завжди політизовані. У відкритих джерелах оцінки коливаються від десятків тисяч активного ядра до сотень тисяч і навіть мільйонів активних та резервних учасників. Саме через цю гібридність — частково формальна служба, частково ідеологічна мережа, частково локальні осередки — «Басідж» важко виміряти так само, як звичайну армію. Але майже всі джерела погоджуються в головному: це одна з наймасовіших опор Ісламської Республіки.
Тому повідомлення про можливу загибель Голамрези Солеймані важливе не саме по собі, а через функцію, яку він виконував. AP повідомляє, що Ізраїль заявив про його ліквідацію одночасно з ударом по Алі Ларіджані, а сам крок подається як атака на серце іранського безпекового апарату. Якщо це підтвердиться, йтиметься про удар не лише по командуванню, а по структурі, що відповідає за вуличний контроль, лояльність і швидке придушення протестів.
Втім, навіть ліквідація керівника не означає автоматичного краху самої системи. У матеріалах про нинішню війну західні видання підкреслюють, що попри масштабні удари Ізраїлю й США, ознак розвалу глибоко вкорінених силових мереж Ірану поки немає. Навпаки, в періоди загрози такі структури, як «Басідж», часто активізуються, посилюють блокпости, контроль на вулицях і тиск на потенційних протестувальників.
Отже, «Басідж» — це масова парамілітарна мережа КВІР, яка поєднує мобілізаційну, ідеологічну та репресивну функції. Вона важлива не тому, що є елітною бойовою силою, а тому, що тримає зв’язок між режимом і повсякденним контролем над суспільством. Саме через це удари по «Басідж» читаються як спроба послабити не лише військову міць Ірану, а й його внутрішню здатність утримувати владу.
