Коли над містами знову виє сирена, головне питання зими — не «коли потепліє», а чи витримає повітряна оборона. Майже через чотири роки війни в Україні російські удари по тилах стали щоденною перевіркою держави на міцність.
Президент Володимир Зеленський зібрав військове керівництво, аби розібрати слабкі місця в захисті цивільних і роботі систем ППО України. На нараді були головком Олександр Сирський, начальник Генштабу Андрій Гнатов і міністр оборони Михайло Федоров.
У вечірньому зверненні Зеленський наголосив: у низці областей «практично повністю перебудовується» малий компонент ППО — від командної взаємодії до перехоплювачів і мобільних вогневих груп. Він підкреслив, що зміни торкнуться не лише цього елементу.
За підрахунками редакції Дейком, фокус на «малому ППО» — це відповідь на масовані хвилі дронів-камікадзе, коли дорога ракета не завжди раціональна. Розосереджені групи й швидкі перехоплення знижують втрати й виграють час для стратегічних систем.
Паралельно президент оцінював роботу міських служб після атак, зокрема відновлення електрики та тепла в багатоповерхівках. Найгостріше прозвучала тема столиці: Київ, за словами Зеленського, отримує удари по енергетиці й має швидше повертати базові послуги людям.
Це не лише про комфорт, а про захист цивільних: у мороз будь-яке «вікно без опалення» швидко стає ризиком для здоров’я. Від якості аварійних робіт залежить, чи витримає будинок, мережа і цілий район — особливо після повторних обстрілів.
Енергетичний блок дає контекст розмови про ППО: міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що бригади працюють цілодобово, а нічні температури в Києві сягали близько -19°C. Цей тиск на систему робить відновлення теплопостачання частиною оборони.
Важлива деталь: у січні парламент призначив Шмигаля енергоміністром і першим віцепрем’єром на тлі ескалації ударів по енергосектору. Це означає, що «енергетичний фронт» тепер політично піднятий до рівня рішень уряду й воєнного штабу.
Зеленський зазначив, що труднощі з електрикою мають також Харківщина і Полтавщина, а на півдні — частини Одещини. Для країни це типова географія повітряної війни: атаки розтягують ППО по карті й змушують ухвалювати рішення про пріоритети.
Сама «перебудова» малого ППО — це не гасло, а зміна тактики. Проти дронів-камікадзе ефективніша мережа спостереження, швидкі команди й коротка реакція; проти ракет — багаторівневість, де низовий рівень прикриває критичні вузли й розвантажує дорогі комплекси.
Україна вже раніше говорила про розширення інструментів перехоплення та нові рішення для повітряного щита. У січні Зеленський повідомляв про запуск нових елементів ППО, що має посилити саме «дрібну», але масову роботу проти повітряних загроз.
Окремо президент знову підкреслив потребу в більшій допомозі партнерів: без додаткового озброєння й боєприпасів складно збивати все, що летить, коли ворог «насичує» небо. Запит звучить прагматично: щоб прикривати міста, потрібна не разова поставка, а ритм.
Росія робить ставку на комбіновані хвилі — коли крилаті ракети та балістичні ракети йдуть разом із дронами. Так формується вибір без вибору: або витрачати дорогі ресурси на дешевші цілі, або ризикувати влучанням у критичні точки інфраструктури.
Саме тому енергетика — «головний магніт» ударів. За даними уряду, з початку року зафіксовано сотні атак на енергосистему, і це створює каскад — від генерації до подачі тепла в будинки. Для ППО це означає: обороняти треба не лише міста, а й вузли мережі.
Київ став символом ціни такого тиску: раніше «Дейком» повідомляв про 1 170 будинків без тепла після удару й те, як цифра перетворюється на реальні квартири з холодними батареями. Саме тому «мирний тил» у столиці тепер — об’єкт воєнного планування: https://daycom.com.ua/news/kiyiv-bez-tepla-pislia-udaru-1-170-budinkiv-i-cina-energeticnoyi-viini
Зеленський знову критикував управлінські рішення у Києві та ще низці міст, зокрема Кривому Розі й Охтирці, наголосивши: «ми моніторимо на всіх рівнях», а персональна відповідальність буде неминучою. У цьому — спроба зшити військову й цивільну вертикаль.
Політично це ще й сигнал про те, що «відбудова після удару» більше не може бути справою лише комунальників. Коли йдеться про тепло, воду, ліфти, підстанції та укриття, — це елементи стійкості, які мають плануватися як оборонна операція.
На найближчі тижні прогноз очевидний: битва точитиметься за логістику — боєприпаси до ППО, ремонтні бригади, генератори, запчастини й захист енергетичної інфраструктури. Кожна затримка в постачанні або координації множиться на холод і втому міст.
Практична «перебудова» може дати ефект лише за умови єдиних стандартів: як працюють мобільні групи, хто відповідає за маршрути виявлення, як швидко підвозяться засоби ураження й як захищаються склади. Інакше реформа стане мозаїкою, де сильні області тягнуть слабші.
Окрема лінія — комунікація з людьми. Розклад відключень, пункти обігріву, аварійні бригади, доступ до води в багатоповерхівках — це знижує паніку й підвищує дисципліну. У повітряній війні довіра громадян теж працює як ресурс оборони.
Заява Зеленського про «практичну перебудову» ППО — це визнання: старі схеми вже не перекривають нову інтенсивність атак. Якщо зміни в командах, перехоплювачах і мобільних вогневих групах підкріпляться ресурсами партнерів і порядком у містах, шанс зменшити втрати зросте.
