У липні 2025 року українське суспільство побачило перші масштабні антивладні протести з початку повномасштабної війни. Причина — підписання Володимиром Зеленським закону, що обмежував незалежність ключових антикорупційних інституцій: НАБУ та САП.
Попри швидке скасування рішення, шкода для іміджу президента вже завдана. Багато українців, які роками терпіли обмеження, введені воєнним станом, сприйняли цю спробу як червону лінію.
Закон, який змінив довіру
Закон, що обмежував повноваження антикорупційних органів, був поданий і підписаний поспіхом, без належного обговорення. Зеленський аргументував це необхідністю захисту від російського впливу, але не надав конкретних доказів. Реакція громадськості була блискавичною: у Києві та інших містах на вулиці вийшли тисячі протестувальників.
Як зазначає Тетяна Шевчук із Центру протидії корупції: «Підтримка Зеленського у воєнних питаннях залишається, але довіра до нього як до лідера без зовнішніх інтересів — підірвана». Довіра, яка існувала з 2022 року, коли суспільство об’єдналося навколо президента, тепер потребує відновлення.
Падіння рейтингу та зміна суспільного клімату
За результатами опитування Gallup, рейтинг підтримки Зеленського впав до 66%, тоді як у 2022 році складав 84%. Дані КМІС також свідчать про зниження довіри. Це сигнал не лише президенту, а й усьому політичному класу: «автоматичне голосування» за будь-які ініціативи від Банкової більше не працює.
Закон викликав негативну реакцію не лише в Україні, а й серед західних союзників. Велика Британія та Німеччина вказали на неприпустимість зниження незалежності НАБУ та САП, наголошуючи, що це ставить під загрозу євроінтеграцію України.
Суспільне обурення посилили гучні антикорупційні скандали за участі наближених до президента осіб. Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов став фігурантом земельного шахрайства, а бізнесмен Тимур Міндіч, наближений до Зеленського, підозрюється у зловживаннях у сфері виробництва дронів.
Нова реальність для парламенту
До цього моменту депутати з партії «Слуга народу» часто голосували за президентські ініціативи без глибокого аналізу. Але після кризи, як визнав нардеп Олександр Мережко, у Верховній Раді формується нова культура — культура недовіри. «Тепер депутати будуть обачніші», — каже він.
Протести стали не лише відповіддю на конкретний закон, а й сигналом про накопичене невдоволення. За словами Шевчук: «Це було нагадування президенту: ми все бачимо і не дозволимо використовувати владу для захисту корупції».
Прем’єр Британії Кір Стармер та міністр закордонних справ Німеччини Вадепфуль прямо вказали на неприйнятність таких рішень. Після відміни закону західні партнери привітали відновлення повноважень НАБУ та САП, назвавши це «необхідним кроком до відновлення довіри».
Зеленський визнав, що комунікація із суспільством була недостатньою. Він заявив: «Комунікація завжди необхідна». Проте відновлення довіри вимагає не слів, а чіткої антикорупційної політики та очищення оточення.
Суспільство, яке протягом двох років об’єднано навколо перемоги над Росією, показало, що не готове терпіти зловживання владою. Протести — це чіткий сигнал: в умовах війни українці не готові поступатися демократичними цінностями.
Попереду в Зеленського — випробування не лише на полі бою, а й у питаннях внутрішньої довіри та підзвітності.
