Рішення уряду Ізраїлю розширити військову операцію в Газі викликало не лише міжнародну критику, а й заперечення на найвищому рівні власних збройних сил. Попри ухвалу безпекового кабінету, військове командування наполягає, що країні потрібне не нове загострення, а перемир’я.
Начальник Генштабу генерал Еял Замір відкрито висловив сумніви щодо доцільності наступу на Газу, наголосивши на виснаженні резервістів після майже дворічної війни. За даними ізраїльських джерел, військове керівництво побоюється, що розширення бойових дій не призведе до стратегічного зламу, а лише збільшить втрати.
Колишній командувач військ у Газі, генерал у відставці Гаді Шамні, різко оцінив план уряду: він не поверне заручників, не знищить військовий потенціал ХАМАС та призведе до економічних і дипломатичних втрат для Ізраїлю. На його думку, додаткові операції лише поглиблять кризу довіри між армією та політичним керівництвом.
Наразі Ізраїль контролює близько 75% території Гази. Заяви Біньяміна Нетаньягу в інтерв’ю Fox News про намір «забезпечити безпеку» та передати цивільне управління іншій стороні залишають простір для різних трактувань. У п’ятничній заяві канцелярії прем’єра мова йшла лише про підготовку до захоплення Гази-Сіті, без чіткого плану щодо всієї території.
Частина аналітиків вважає, що Нетаньягу може використовувати загрозу нового наступу як інструмент тиску на ХАМАС у переговорах про перемир’я. Проте Шамні наголошує: навіть повне взяття Гази-Сіті вимагатиме років для встановлення стабільного військового управління, а ресурсів для цього в Ізраїлю немає.
З початку війни ізраїльські сили неодноразово проводили рейди в Газі, але ХАМАС щоразу відновлював контроль над залишеними районами. Це ставить під сумнів здатність повного військового тиску змінити баланс сил.
Питання заручників залишається ключовим. З 250 викрадених у жовтні 2023 року людей близько 20, за оцінками влади, досі живі, а решта або загинули, або утримуються в невідомих місцях. Пропонована формула обміну передбачає звільнення всіх заручників в обмін на палестинських ув’язнених та роззброєння ХАМАС.
Різко проти нового наступу виступили й ключові міжнародні партнери. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер закликав Ізраїль переглянути рішення, а Німеччина тимчасово призупинила експорт зброї, яку можна використати у Газі. Рада Безпеки ООН скликала термінові засідання для обговорення ситуації.
У військових колах побоюються, що нова ескалація може поставити під загрозу життя заручників. Як зазначив Шамні, досвід останніх двох років довів: тиск силою не лише не повертає полонених, а й збільшує ризик їхньої загибелі.
Таким чином, план Нетаньягу опинився у вирі суперечностей: політична риторика про «повну безпеку» стикається з військовими реаліями, дефіцитом ресурсів та небезпекою втрати підтримки як всередині країни, так і за її межами.
