Він натякнув, що такі переговори можуть не відповідати інтересам Києва, і представив депутатам Верховної Ради основні пункти свого «плану перемоги» — стратегічного курсу на досягнення справедливого миру для України.
Як повідомляє газета Дейком, Зеленський, виступаючи перед Верховною Радою, заявив, що у неофіційних комунікаціях з Україною партнери все частіше вживають слово «переговори» і все рідше говорять про «справедливість».
Цей сигнал він направив на адресу тих, хто вважає, що майбутнє України може стати предметом обговорення. Президент наголосив, що Україна не готова погодитися на заморожений конфлікт або будь-які компроміси, що стосуються територіальної цілісності чи суверенітету, що викликало бурхливі аплодисменти у залі.
«План перемоги» та інтеграція до НАТО: нова спроба змінити політичний ландшафт
Ключовим елементом п’ятирічного плану Зеленського є запрошення України до НАТО ще до завершення війни, що, на його думку, може зупинити Путіна.
Цей пункт передбачає, що формальне запрошення могло б змінити геополітичні розрахунки Росії. Однак ця пропозиція залишається спірною: жодна з ключових західних країн не підтримала її публічно.
«Ми розуміємо, що членство в НАТО — це питання майбутнього, а не теперішнього часу», — уточнив Зеленський, додаючи, що таке запрошення продемонструє рішучість союзників підтримати Україну.
Втім, деякі депутати, як, наприклад, Олексій Гончаренко, критично висловилися щодо плану, назвавши його «бажанням» України до партнерів, яке не передбачає конкретних кроків.
Попри критику, член парламенту від партії Зеленського Олександр Мережко охарактеризував план як реалістичний та прагматичний, підкресливши його важливість для стратегічної поразки Путіна.
На думку Мережка, союз із НАТО був би вигідним для Заходу не тільки через безпекові міркування, а й з точки зору економічного потенціалу України.
Президент Володимир Зеленський заявив у Верховній Раді, що його план має потенціал завершити війну «не пізніше наступного року». Прес-служба Президента України
Реакція Москви: план «примарний» і суперечливий
Кремль відразу ж відреагував на виступ Зеленського. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков саркастично зауважив, що план, ймовірно, є «американським планом боротьби до останнього українця, який Зеленський замаскував і назвав мирним планом».
Це вказує на те, що в Москві не сприймають серйозно пропозиції України.
Невизначеність на Західному фронті: зменшення підтримки?
Підтримка Заходу може скоротитися через зосередженість на конфліктах на Близькому Сході та внутрішні політичні питання. Зокрема, наближення виборів у США ставить під загрозу поточні обсяги військової допомоги Україні, адже Вашингтон є найбільшим донором.
Зеленський також підняв ставки, стверджуючи, що Північна Корея, Іран і Китай підтримують Росію у війні, що додатково ускладнює ситуацію. За його словами, якщо Україна отримає запрошення до НАТО, це буде свідченням рішучості союзників, і саме таке рішення вимагає лише рішучості.
Що ще входить до «плану перемоги»
Зеленський не розкрив усіх деталей свого плану, однак деякі аспекти вже відомі. Серед них — подальші удари по російських цілях, включаючи рейди на територію Росії. Для цього Україні потрібні додаткові системи ППО та більш широкий доступ до розвідувальних даних від партнерів.
Президент підкреслив, що Україна має значні запаси природних ресурсів, таких як уран, титан і літій, які можуть зацікавити партнерів у поствоєнний час. Ці ресурси могли б сприяти відновленню України та посилити її економічну привабливість для Заходу.
На думку Зеленського, після війни українські війська, загартовані в боях, стануть важливим активом для НАТО в забезпеченні безпеки на східному фланзі Європи, захищаючи демократії від агресивних режимів.
Висновок: майбутнє плану та перспективи України
План Зеленського пропонує амбітне бачення, яке стикається з труднощами на шляху до реалізації. Як і раніше, доля України буде визначатися як внутрішньою єдністю, так і зовнішньою підтримкою.
Як повідомляє газета Дейком, незважаючи на змішані реакції на план, він відображає спробу України взяти в свої руки ініціативу у війні та визначити власний курс на майбутнє.
