Історія з ПДВ для ФОПів вийшла далеко за межі технічної податкової дискусії. Після весняних зустрічей у Вашингтоні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що партнери з МВФ погодилися: запровадження ПДВ для самозайнятих в українських умовах є «чутливою» і «неконструктивною» ідеєю. Йдеться про корекцію одного з пунктів пакета реформ, пов’язаного з новою чотирирічною програмою EFF обсягом близько $8,1 млрд, яку МВФ затвердив наприкінці лютого.
Але політичний сенс цієї поступки значно ширший за сам податок. Уперше за довгий час уряд публічно визнає межу фіскальної витривалості суспільства під час великої війни. Формально МВФ не відмовився від вимоги збільшувати доходи бюджету, однак у Києві домоглися головного: відтермінування найбільш токсичного рішення, яке не мало достатньої підтримки ні серед бізнесу, ні в парламенті. Свириденко прямо заявила, що уряд тепер шукатиме альтернативні джерела наповнення бюджету на 2027 рік.
За попереднім аналізом «Дейком», у цій історії важливий не лише сам зміст рішення, а й те, що воно показало про нову конфігурацію відносин Києва з кредиторами. Україна більше не просто погоджується на фіскальні умови в режимі автоматичного виконання. Вона намагається доводити, що в умовах війни економічна логіка має межу, за якою починається політична дестабілізація. І МВФ, схоже, змушений цю межу враховувати. Про гнучкіший підхід Фонду до частини попередніх податкових умов уряд говорив ще в лютому, коли повідомляв про перегляд окремих попередніх заходів і структурних маяків.
Саме тому суперечка навколо ФОПів стала такою показовою. Українська спрощена система оподаткування — це не просто податковий режим, а соціальний компроміс, на якому тримається значна частина малого бізнесу, зайнятості й самозабезпечення домогосподарств. Спроба нав’язати ПДВ самозайнятим підприємцям в умовах війни сприймалася не як технічне вирівнювання правил, а як удар по сегменту, який держава досі вважала опорою економічної стійкості. Саме тому тема викликала такий опір і в суспільстві, і серед депутатів.
Тут важливо розуміти й логіку самого МВФ. Фонд не просуває цю норму з ідеологічних причин. Його завдання — зменшити простір для зловживань спрощеною системою, розширити податкову базу та допомогти Україні підвищити внутрішню спроможність фінансувати державу. У межах програми EFF це частина ширшого курсу на фіскальну стійкість, що має підтримати весь міжнародний пакет допомоги обсягом $136,5 млрд. Тобто проблема для МВФ не в конкретному ФОПі, а в системі, де занадто вузька податкова база стикається з гігантськими воєнними видатками.
Проте для української влади проблема виглядає інакше. Уряд добре розуміє, що фіскальна реформа без політичної легітимності в нинішніх умовах може виявитися дорожчою за очікуваний ефект. Саме тому Свириденко не говорить про остаточне скасування теми, а обирає іншу формулу — пошук «альтернативних заходів». Це означає, що питання доходів бюджету лише переноситься в іншу площину: цифрові платформи, міжнародні посилки, боротьба з тінню, можлива корекція інших податків або зборів. Депутати вже публічно попереджають, що рішення щодо ПДВ для ФОПів радше відкладене, ніж поховане.
Саме тут і проходить головна лінія напруги. Україна намагається довести партнерам, що надмірний тиск на дрібний бізнес у воєнний період є політично руйнівним. Партнери, своєю чергою, хочуть бачити не лише аргументи, а й компенсатори — інші, реалістичні рішення для збільшення доходів. Інакше відтермінування одного заходу просто перетворюється на бюджетну діру в майбутньому. Це робить нинішню домовленість не фіналом, а лише паузою перед новим фіскальним торгом.
Політично уряд поки що виглядає переможцем. Він показав внутрішній аудиторії, що здатен сперечатися з кредиторами там, де йдеться про соціально вибухові теми. Але економічно перемога часткова. Воєнна держава з хронічним дефіцитом не може нескінченно уникати непопулярних рішень. Якщо ПДВ для ФОПів визнано «неконструктивним», то конструктивним доведеться зробити щось інше — і, ймовірно, не менш складне.
У цьому сенсі суперечка навколо самозайнятих відкрила важливішу тему, ніж один податок. Вона показала, що в Україні воєнна економіка входить у фазу, де міжнародне фінансування вже недостатньо просто отримувати — його потрібно політично вбудовувати в суспільство. А це значно складніше завдання. Бо головне питання тепер не в тому, чи буде ПДВ для ФОПів. Головне — де саме держава проведе межу між фіскальною необхідністю і соціальною витривалістю.
