Село Набі-Шит у східному Лівані на вихідних стало сценою трагічного ритуалу, який дедалі частіше супроводжує нову фазу близькосхідної війни. Після інтенсивних боїв між ізраїльськими силами та бойовиками «Хезболли» місцеві жителі зібралися, щоб поховати загиблих. Вулицями пройшла траурна процесія з тілами восьми чоловіків, більшість із яких були ідентифіковані як бійці угруповання.
Тіла несли на ношах, загорнуті у жовто-зелені прапори «Хезболли». Жінки в чорному голосили, а чоловіки супроводжували похоронні процесії вигуками та піднятими кулаками. Для місцевих жителів ці похорони стали не лише прощанням, а й актом символічного спротиву, який вони пов’язують із боротьбою проти Ізраїлю.
«Чи бачили ви коли-небудь село, яке так протистояло Ізраїлю, як наше?» — сказала 27-річна мешканка Набі-Шит Хіба Канаан. Вона тимчасово залишила село разом із трирічним сином, рятуючись від боїв, тоді як її чоловік залишився воювати.
За попереднім аналізом газети «Дейком», локальні епізоди на кшталт бою у Набі-Шит демонструють, як швидко регіональний конфлікт перетворюється на багатофронтову війну. Те, що почалося як ескалація між Іраном, США та Ізраїлем, поступово втягнуло до протистояння Ліван, де «Хезболла» залишається ключовою силою іранського впливу.
Саме зіткнення у Набі-Шит розпочалося вночі між п’ятницею та суботою. За повідомленнями ліванських державних медіа, ізраїльські спецпризначенці були десантовані у районі села з вертольотів. Після висадки вони зіткнулися як з озброєними бійцями «Хезболли», так і з місцевими мешканцями.
«Хезболла» заявила, що у відповідь атакувала ізраїльський підрозділ ракетами. У ході боїв, за даними ліванської армії, загинули також троє солдатів регулярних збройних сил Лівану.
Пошкоджені будівлі в Набі-Шіт, Ліван, сфотографовані під час медіа-туру, проведеного Хезболлою в суботу — Нідал Солх
До суботи центр села виглядав як поле бою. Пошкоджені будівлі, перевернуті автомобілі, зруйновані магазини та величезна вирва від вибуху стали свідченням масштабів зіткнення. Один автомобіль вибуховою хвилею було закинуто на верхній поверх напівзруйнованого житлового будинку.
Похорони відбувалися на тлі постійного гуркоту авіації. Над селом пролітали ізраїльські винищувачі, що нагадувало мешканцям: бойові дії можуть відновитися будь-якої миті. У невеликому кладовищі біля мечеті чоловіки копали могили лопатами, кирками та навіть відбійним молотком.
Бій у Набі-Шит став лише одним епізодом ширшої ескалації. Війна, що почалася 28 лютого після ударів США та Ізраїлю по Ірану, швидко розширилася на інші країни регіону. Ліван опинився втягнутим у конфлікт після того, як «Хезболла» обстріляла Ізраїль ракетами.
У відповідь ізраїльська армія розгорнула масштабні удари по території Лівану. Атаки були спрямовані на позиції «Хезболли» у південних районах країни, передмістях Бейрута та долині Бекаа.
За даними Міністерства охорони здоров’я Лівану, кількість загиблих у країні вже наближається до чотирьох сотень людей. Ізраїльська армія заявила, що лише за одну добу завдала понад ста ударів по різних цілях.
Серед найбільш резонансних атак став удар по готелю в центрі Бейрута. За офіційними даними, щонайменше чотири людини загинули. Ізраїльська сторона заявила, що об’єкт використовували командири «Кудс» — підрозділу Корпусу вартових ісламської революції Ірану, який координує мережу союзних угруповань у регіоні.
Попри масштаб руйнувань, у Набі-Шит панує атмосфера непохитності. Під час похоронів деякі учасники скандували гасла проти США та Ізраїлю, тоді як інші читали релігійні молитви.
Бої в Набі-Шіт розпочалися в ніч з п'ятниці на суботу — Девід Гуттенфельдер
«Ми будемо стояти тут до кінця і підтримувати один одного», — сказала одна з мешканок села Ріма Хамзе. За її словами, жителі не планують залишати свої домівки навіть попри ризик нових ударів.
Найбільш емоційною стала церемонія поховання одного з бійців «Хезболли» — Алі Абеда аль-Хусейна аль-Хаффеджі. Його тіло було покладене на землю з відкритим обличчям, щоб родичі могли попрощатися.
Його брати плакали, тримаючи загиблого, поки інші родичі намагалися їх відвести. Немовля загиблого на мить поклали на груди батька, пояснюючи дитині, що це її батько.
Ця сцена стала символом трагедії, що розгортається у Лівані. У ній переплелися приватний біль родини, політичний конфлікт і ширша геополітична боротьба, яка дедалі більше визначає майбутнє всього Близького Сходу.
