Упродовж останніх місяців президент Фінляндії Олександр Стабб (Alexander Stubb) виявився чи не найвідвертішим представником європейських лідерів у справі мирного врегулювання війни в Україні. Незважаючи на «скромний» підхід та визнання ролі більших гравців, він регулярно радиться з президентами Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом і наполегливо закликає Вашингтон і Брюссель посилювати тиск на Кремль. Протистояння Росії та Фінляндії тривало століттями: від Зимової війни до десятиліть обмеженого суверенітету за радянського впливу. Ста́бб попереджає, що Україна не має повторити фінський досвід поступок, віддавши частину території та змирившись із «нейтральним» статусом.
Фінські солдати на лижах під час підготовки до арктичних військових навчань у Соданкюля, Фінляндія, у лютому. Джим Хейлебрук
Після спільного гольфу у Флориді й церемонії прощання з Папою Римським у Ватикані президент Трамп «висловив обурення» Кремлю за ракетні обстріли мирних районів України та пригрозив санкціями проти клієнтів російської нафти. Цілком можливо, що ці жорсткі заяви є прямим наслідком порад Стабба. У коментарі The New York Times фінський лідер зазначив, що Путін «грає в кота й мишу до останнього», і тільки жорстка позиція та реальні санкції можуть змусити Росію припинити воєнні дії.
Фінляндія знає ціну безпеки не з чуток. Від Зимової війни 1939–1940 років, коли відважні лижники-фіни змусили Червону армію понести важкі втрати, до післявоєнних угод, коли Гельсінкі змушений був передати СРСР близько 10 % своєї території та обмежити власне військо, Фінляндія постійно балансувала між незалежністю та впливом Москви. Цей період отримав назву «фінляндизація» — коли країни зберігали формальну незалежність, але підпорядковували зовнішню політику волі сусіда. Саме такий сценарій Стабб не бажає для України.
«Путін розуміє тільки силу», — переконаний Стабб. Він нагадав, що Фінляндія досі утримує одну з найпотужніших армій у Європі саме через історичні уроки і що будь-які поступки Кремлю обов’язково платні високою ціною. З огляду на 835-мільовий кордон із Росією та три десятки конфліктів із XV століття, фіни навчилися не довіряти обіцянкам Кремля. «Ми не дозволимо Україні програти війну й потім погодитися на неповноцінний мир», — додає він.
Пан Стабб провів рік у середній школі в Дейтона-Біч та закінчив Університет Фурмана в Південній Кароліні. Саара Мансіккамакі
Стабб багато років працював у західних столицях і добре знає «мову» американських лідерів. Він навчався в Південній Кароліні, говорить англійською без акценту, грає у гольф на національному рівні й навіть провів декілька годин на полі з Дональдом Трампом. Ці особисті контакти допомагають йому «повернути» Трампа від позиції нейтралітету та недооцінки російської загрози до готовності підкріпити риторику реальними кроками — посиленням санкцій та підтримкою України в обороні.
У Ватикані Стабб і Трамп, сидячи поруч, обговорювали перспективи припинення вогню. Президент Фінляндії зазначив, що навіть умовний 72-годинний режим тиші, оголошений Путіни, є недостатнім порівняно з 30-денним безумовним перемир’ям, яке пропонують Київ і Вашингтон. Він вбачає вихід у «перепакуванні» двох суперечливих мирних планів (американського та європейського) у єдиний документ, який можна швидко прийняти і який би зберігав основні позиції України.
Попри дипломатичну активність, Стабб лишається реалістом: він визнає, що Україні, можливо, доведеться поступитися частиною територій, але ні в якому разі не визнавати анексії Криму. «Ми маємо добитися хоча б двох з трьох ключових елементів державності — землі, суверенітету й незалежності», — пояснює голова фінського уряду. Він закликає Європу озброїти Україну «до зубів» та надати пакети безпекових гарантій, зокрема з «американським резервом» у разі порушень мирної угоди.
Вахта на підтримку України у війні проти Росії на набережній у Рованіємі, Фінляндія, у лютому. Джим Хейлебрук
У Брюсселі та Вашингтоні дедалі прискіпливіше прислухаються до порад Стабба. Макрон і Стармер координують європейські зусилля, але саме фінський президент зумів «няньчити» Трампа до більш жорсткої позиції щодо Кремля. «Це може стати переломним моментом», — вважають аналітики, але додають, що поки жодних нових санкцій схвалено не було.
Водночас Стабб наголошує, що коли торгова й енергетична залежність від Росії зникне, «фінляндизація» назавжди відійде в минуле. Фінляндія уже вступила до НАТО в 2023 році, а її історичний досвід стримав дедалі більше програм співпраці з Кремлем. Тепер головне завдання — не допустити, аби Україна опинилася у статусі «нейтрального» державного утворення під пильним поглядом більшої держави.
Таким чином, роль Олександра Стабба виходить далеко за межі класичної дипломатії. Він водночас стратег, що розуміє американську ментальність, і хранитель національної пам’яті про фінсько-російські конфлікти. Його чітка настанова: «Ми ніколи не дозволимо іншим вирішувати нашу долю». І якщо Кремль досі сумнівався, що з Дональдом Трампом не «жартують» — йому дали яскраве попередження з Гельсінкі.
